Порядок встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, визначають:
- Закон України «Про протидію торгівлі людьми» від 20.09.2011 № 3739-VI (далі — Закон № 3739-VI);
- постанова КМУ від 23 травня 2012 року № 417.
Закон № 3739-VI регламентує також організаційно-правові засади протидії торгівлі людьми, гарантуючи гендерну рівність; основні напрями державної політики та засади міжнародного співробітництва у цій сфері; повноваження органів виконавчої влади та порядок надання допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми.
Які обов’язки передбачені для організатора з персоналу
Процедура встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, передбачає проведення місцевою державною адміністрацією співбесіди з особою, щодо якої розглядається питання про встановлення такого статусу, та заповнення опитувальника щодо встановлення цього статусу. Якщо провести співбесіду неможливо через хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство або інший хворобливий психічний стан чи малолітство особи, процедуру встановлення статусу особи проводять на основі інших даних.
Тривалість процедури встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, не може перевищувати місячний строк з дня проведення співбесіди з особою у місцевій держадміністрації. Після прийняття рішення про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, їй видається відповідна довідка.
Статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, встановлюють на строк до двох років. Його можуть продовжити не більше ніж на рік за обгрунтованим поданням місцевої державної адміністрації.
УВАГА! Якщо заявнику відмовили у встановленні статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, він має право оскаржити таке рішення у судовому порядку.
Праця жінок у мирний та воєнний час
Особа, що має статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право:
- на забезпечення особистої безпеки, поваги:
- на безплатне отримання:
- інформації щодо своїх прав та можливостей, що викладена мовою, якою володіє особа;
- медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги;
- тимчасового розміщення в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який за необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації, зокрема у зв’язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі, — за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла;
- відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у встановленому Цивільним Кодексом України порядку;
- одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому КМУ;
- допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.
Особі, яка постраждала від торгівлі людьми, надають допомогу незалежно від того, чи зверталася вона до правоохоронних органів та брала участь у кримінальному процесі; чи має вона документ, що посвідчує особу.
За матеріалами Східного міжрегіонального управління
Державної служби України з питань праці
