Відповідно до ст. 30 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV (далі — Закон №1105-XIV) матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому КМУ).
Робота за сумісництвом: враховуємо всі нюанси
Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї тимчасової непрацездатності (ст. 22 Закону № 1105-XIV).
Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації. Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує функції, а саме:
- здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення,
- приймає рішення про відмову в його призначенні,
- про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково),
- розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
Застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності (п.2 ст.23 Закону №1105-XIV).
Порушенням режиму вважається:
- відсутність хворого вдома у випадку призначення йому постільного режиму;
- несвоєчасна явка на прийом до лікаря;
- алкогольне, наркотичне, токсичне сп’яніння під час лікування;
- вихід на роботу без дозволу лікаря;
- самовільне залишення закладу охорони здоров’я;
- виїзд на лікування в іншому закладі охорони здоров’я без відмітки про дозвіл виїзду;
- відмова від направлення або несвоєчасна явка на МСЕК тощо (п. 4.1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності затвердженої наказом МОЗ від 03.11.2004№532/274/136-ос/1406).
Отже, чинне законодавство не передбачає можливості виходу на роботу під час тимчасової непрацездатності. Проте, якщо таке сталося, то комісія (уповноважений) із соціального страхування по підприємству може прийняти рішення, що це є порушенням режиму та відмовити в призначенні такої допомоги.
Дане роз’яснення не встановлює норм права, а носить інформаційний характер.
За матеріалами Управління Держпраці у Рівненській області
Курс допоможе підготуватися до роботи з Реєстром лікарняних. Правильно табелювати працівника, якому відкрили е-лікарняний. На Гарячій лінії швидко знайти відповідь на термінове запитання
