Підпишіться на 
21 вересня 2021 року ВР прийняла за основу проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості» від 25.02.2021 № 5161(далі — Законопроект № 5161).
Трудовий договір: визначаємо строк і форму
Мінекономіки, як автор Законопроекту № 5161, прагне:
- врегулювати нестандартні форми зайнятості для осіб, які виконують роботу на непостійній основі;
- забезпечити гнучкість у виборі трудових відносин;
- посилити мобільність працівника при реалізації права на працю.
Законопроект № 5161 доповнює
новою статтею 21-1 та вводить особливу форму трудового договору — трудовий договір з нефіксованим робочим часом.За умовами такого договору заздалегідь не встановлюватимуть конкретний час для виконання роботи. Роботодавець самостійно визначатиме необхідність та час, коли залучати працівника до роботи, її обсяг, а за домовленістю з працівником — режим його роботи та тривалість робочого часу, необхідного для роботи.
Кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 10% загальної кількості трудових договорів. Юридичні особи та ФОП, у яких менше 10 працівників, зможуть укладати не більше одного трудового договору з нефіксованим робочим часом.
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом міститиме інформацію про:
- спосіб та мінімальний строк, у який працівник буде поінформований про початок виконання роботи;
- спосіб та максимальний строк, у який працівник повідомлятиме про готовність приступити до роботи або відмовитися від її виконання;
- інтервали, в які від працівника можуть вимагати працювати — базові години та дні.
Типову форму за таким договором затвердить Мінекономіки.
Кількість базових годин, у які від працівника можуть вимагати працювати, не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів — 6 днів на тиждень.
Мінімальні державні гарантії в оплаті праці
Працівник матиме право відмовитися виконувати роботу, якщо роботодавець вимагає виконувати її поза межами базових днів та годин або якщо йому повідомили про наявність роботи з порушенням мінімальних строків, визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом.
Роботодавець зможе притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності за відмову виконувати роботу у базові дні та години. Виняток — відмова у зв’язку з хворобою, виконанням державних або громадських обов’язків, а також повідомлення про роботу із порушенням мінімальних строків.
Працівнику оплачуватимуть виключно той час, коли він фактично виконував роботу.
Мінімальна тривалість робочого часу працівника за таким договором становитиме 32 години на місяць. Якщо працівник протягом місяця працюватиме менше 32 годин, йому доведеться виплатити зарплату не менше ніж за 32 години робочого часу.
У трудовому договорі з нефіксованим робочим часом зможете встановлювати додаткові підстави його припинити. Частину першу статті 36 КЗПП доповнять новим пунктом — підстави, передбачені трудовим договором з нефіксованим робочим часом, контрактом.
Письмова форма такого договору буде обов’язковою.
,експерт Експертус Кадри
За матеріалами ВР
