Підпишіться на 
Карантин зробив дистанційну роботу вкрай поширеною і стимулював закріплення специфіки такої форми організації праці у КЗпП. Нові положення дозволили зберегти робочі місця тисячам людей, які могли виробляти продукцію або виконувати свої трудові функції із використанням інформаційно-комунікаційних технологій вдома. Суттєві зміни внесло ухвалення закону від 04.02.2021 № 1213-IX.
Дистанційна робота — це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, у будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ч. 1 ст. 60-2 КЗпП).
ДЦЗ нагадує про ключові особливості дистанційної роботи, щоб її виконання супроводжувалось дотриманням прав працівників.
1. Особливості укладення трудового договору про дистанційну роботу
При укладенні трудового договору про дистанційну роботу власник або уповноважений ним орган повинен ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором, а також надати працівникові рекомендації щодо роботи з обладнанням та засобами, які власник або уповноважений ним орган надає працівнику для виконання певного обсягу робіт. Ознайомлення може відбуватися у формі дистанційного інструктажу або шляхом проведення навчання безпечним методам роботи на конкретному технічному засобі.
У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися додаткові умови щодо безпеки праці.
Письмова форма є обов'язковою при укладенні трудового договору про дистанційну роботу (п. 6-1 ч. 1 ст. 24 КЗпП). На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу. Існує типова форма трудового договору про дистанційну роботу, затверджена наказом Мінкономіки.
Як табелювати дистанційну роботу
За певних умов дистанційна робота може виконуватися без укладення письмового трудового договору. Дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі за умови:
- на час загрози поширення епідемії,
- пандемії,
- необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством,
- та/або у разі виникнення загрози збройної агресії,
- надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру.
З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини 3 ст. 32 КЗпП не застосовуються (ч. 11 ст. 60-2 КЗпП).
За погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом виконання дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу. Відповідні умови можуть бути погоджені в трудовому договорі про дистанційну роботу (ч. 6 ст. 60-2 КЗпП).
2. Специфіка регулювання робочого часу і часу відпочинку при виконанні дистанційної роботи
Під час дистанційної роботи фахівець розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу (ч. 5 ст. 60-2 КЗпП).
Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з власником або уповноваженим ним органом, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу (ч. 9 ст. 60-2 КЗпП).
Як оформити договір про дистанційну роботу: взірець із підказками
3. Окремий порядок забезпечення дистанційних працівників необхідними для роботи засобами
Трудовий договір про дистанційну роботу (ч. 7 ст. 60-2 КЗпП) визначає:
- порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами,
- порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів,
- порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням дистанційної роботи витрат.
У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами таке забезпечення покладається на власника або уповноважений ним орган, який організовує встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів, а також оплачує витрати, пов’язані з цим (ч. 8 ст. 60-2 КЗпП). Працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоди завдано недостачею, знищенням або пошкодженням обладнання та засобів, наданих у користування працівнику для виконання роботи за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу (п. 10 ч. 1 ст. 134 КЗпП).
Як без проблем скласти та вести табель обліку, особові справи; розробити та затвердити ПВТР, колективний договір, штатний розпис та усі інші кадрові процедури і документи в одному курсі
4. Особливості забезпечення вимог у сфері охорони праці при виконанні дистанційної роботи
Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється (ч. 3 ст. 60-2 КЗпП).
У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому (ч. 4 ст. 60-2 КЗпП). При укладенні трудового договору про дистанційну роботу на власника або уповноважений ним орган покладається обов’язок систематичного проведення інструктажу (навчання) працівника з питань охорони праці і протипожежної безпеки в межах використання таким працівником обладнання та засобів, рекомендованих або наданих роботодавцем (ст. 153 КЗпП). Такий інструктаж (навчання) може проводитися дистанційно, з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема шляхом відеозв’язку.
При виконанні дистанційної роботи власник або уповноважений ним орган відповідає за безпечність і належний технічний стан обладнання та засобів виробництва, що передаються працівнику для виконання дистанційної роботи.
5. Переважне право окремих категорій осіб виконувати роботу дистанційно
Категорії працівників, які можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу, та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган має для цього відповідні ресурси та засоби (ч. 12 ст. 60-2 КЗпП):
- вагітні жінки;
- працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку;
- працівники, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
- батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Працівник може вимагати від роботодавця органу тимчасове, строком до двох місяців, переведення на дистанційну роботу, якщо на робочому місці стосовно нього були вчинені дії, що містять ознаки дискримінації (ч. 10 ст. 60-2 КЗпП).
За матеріалами ДЦЗ
