Неправомірна процедура призову не є підставою, щоб звільнити особу з військової служби
Гарантії працівникам на час військової служби
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду розглядав справу № 160/2592/23 за позовом військовослужбовця до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦК), військової частини. Громадянина призвали на військову службу у зв’язку з мобілізацією. При цьому порушили процедуру призову, оскільки не провели медогляд військово-лікарською комісією (ВЛК). Він просив визнати протиправними дії ТЦК щодо призову і зобов’язати військову частину звільнити його зі служби.
Суди першої та апеляційної інстанцій позов задовольнили та зобов’язали військову частину прийняти рішення звільнити громадянина з військової служби, щоб відновити становище особи, яке існувало до порушення її прав. Суди виходили з того, що ТЦК не надав жодних доказів, що позивача направили на медогляд та взяли до уваги результати такого огляду під час призову позивача на військову службу. Отже були відсутні правові підстави для висновку, що позивач придатний за станом здоров’я до військової служби. А тому вчинено протиправні дії щодо призову на військову службу під час мобілізації.
Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині зобов’язати військову частину звільнити громадянина з військової служби. Суд наголосив, що спосіб захисту порушеного права, який обрав громадянин та в подальшому застосували суди обох інстанцій, є неефективним. Він не вирішує правомірності акту, який прийняли за результатом процедури призову особи на військову службу. Позовна вимога зобов’язати військову частину прийняти рішення звільнити особу з військової служби не відповідає суті порушеного права громадянина. Якщо задовольнити цю вимогу, це не відновить становище особи, яке існувало до порушення її прав. Отже висновки судів обох інстанцій задовольнити позовні вимоги у цій частині є помилковими.
Також те, що громадянин не пройшов медогляд під час його призову не свідчить про непридатність до військової служби та не є підставою, щоб звільнити особу з військової служби відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, яка визначає перелік таких підстав.
Верховний Суд також наголосив, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася. Якщо визнати процедуру призову протиправною, це не спричинить відновлення попереднього становища особи, яку призвали на військову службу. Також, якщо провести медогляд ВЛК, це не відновить порушене право громадянина в контексті порушеної процедури його призову на військову службу (постанова Верховного Суду від 05.02.2025 у справі № 160/2592/23).
За інформацією Верховного Суду
Фахівці Експертус Кадри роз’яснили, хто і як може призвати працівника на військову службу під час мобілізації. А також підготували для вас зразок наказу про увільнення у зв’язку з призовом по мобілізації. Наша команда продовжує працювати для вас і в умовах воєнного стану.
Що має зробити кадровик, щоб демобілізований або працівник, який пройшов військову службу, міг приступити до роботи? Розгляньмо кілька сценаріїв, які можуть трапитися на практиці.
Протягом жовтня – грудня 2019 року в Україні проходить осінній призов на строкову військову службу. Як діяти кадровику, коли працівника призвали на строкову військову службу 2019. Які законодавчі гарантії закріплені за працівником-призовником, — розкажемо у статті.
В ноябре 2018 года военную выучку пройдет 1000 офицеров запаса вместо планируемых 500. Подробно о том, чем обусловлено увеличение количества призывников и кого будут призывать, — в статье.
У листопаді 2018 року військовий вишкіл пройде 1000 офіцерів запасу замість планованих 500-та. Детально про те, чим зумовлено збільшення кількості призовників та кого призиватимуть, — у статті.
