- мобілізовані — після оголошення демобілізації;
- контрактники — після закінчення строків, визначених у контрактах;
- призвані резервісти — за рішенням Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України (Президента України);
- призвані на строкову військову службу — після оголошення демобілізації. Працівників, яких мали звільнити в запас зі строкової служби у 2022 році, затримали на службі.
Як допустити на роботу
- працівник був увільненим від роботи наказом «на період проходження військової служби» (з відкритою датою), тож наказ про вихід на роботу припинить таке увільнення;
- період проходження військової служби з 19 липня 2022 року не зараховується до стажу роботи для щорічної основної відпустки;
- якщо на посаду працівника, що проходив військову службу, прийняли іншого працівника за строковим трудовим договором, дату звільнення строковика у зв’язку із закінченням строку трудового договору (п. 2 ст. 36 КЗпП) визначають з урахуванням дати виходу на роботу працівника, вказаної в наказі.
СЦЕНАРІЙ 1. Демобілізований працівник одразу після звільнення в запас звернувся до кадрової служби з метою приступити до роботи
Дати, вказані у військовому квитку як початок і закінчення військової служби, визначають період, у який відповідно до статті 119 КЗпП, на працівника поширюються гарантії щодо збереження місця роботи та середнього заробітку.
Як правило, дата звільнення з військової служби визначається з урахуванням часу, необхідного для того, щоб дістатися до місця проживання.
За таких умов кадрова служба має підготувати наказ про вихід працівника на роботу у зв’язку із демобілізацією.
Зверніть увагу: якщо до початку роботи необхідно провести інструктажі з охорони праці та техніки безпеки, пройти медичний огляд, про це обов’язково зазначається у наказі.
Не забудьте ознайомити з наказом особу, відповідальну за ведення табеля обліку використання робочого часу у відповідному підрозділі.
ІНСТРУКЦІЯ З КАДРОВОГО ДІЛОВОДСТВА
СЦЕНАРІЙ 2. Демобілізований працівник звернувся до кадрової служби з метою приступити до роботи із значною перервою у часі після звільнення в запас
Не виключено, що після звільнення з військової служби працівник не одразу виявить намір приступити до роботи, тому звернеться до кадрової служби через певний проміжок часу після демобілізації. У такому випадку після появи демобілізованого на роботі уповноважена роботодавцем особа (як правило, працівник кадрової служби) має запропонувати працівникові надати письмові пояснення щодо його відсутності на роботі.
Зважаючи на особливість ситуації роботодавець, напевне, визнає відсутність працівника на роботі відсутністю з поважних причин. За таких умов у наказі про вихід працівника на роботу у зв’язку із демобілізацією слід зазначити:
- про визнання причин відсутності поважними;
- визначити дату, з якої працівник має стати до роботи;
- дати вказівку щодо складання скоригованого табелю (дні відсутності працівника після звільнення з військової служби у табелі позначаються буквеним кодом — «І» (інші види неявок, цифровий код «30»);
- за необхідності доручити бухгалтерії провести перерахунок.
Як ознайомити працівників з кадровими документами під особистий підпис
СЦЕНАРІЙ 3. Строк демобілізації, визначений указом Президента, сплинув, а працівник не звернувся до кадрової служби з метою приступити до роботи
Ситуація цілком імовірна з огляду на те, що хтось із працівників може перебувати на лікуванні після отриманих поранень, продовжувати військову службу за контрактом або, у найгіршому випадку, перебувати у полоні чи розшукуватися у зв’язку із зникненням без вісті.
Безумовно, звільнити працівника до з’ясування обставин його відсутності не дозволять ані сумління, ані законодавство про працю, яким не передбачено можливості припинення трудового договору з працівником внаслідок тривалого нез’явлення на роботі з невідомих причин.
Причини, з яких працівник відсутній на роботі, не можуть вважатися «не поважними», допоки не буде встановлено, чому працівник не приступив до роботи.
Якщо у результаті розшукових дій стане відомо, що працівник прийняв рішення продовжити військову службу за контрактом, отримав поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебуває на лікуванні у медичних закладах, або потрапив у полон чи визнаний безвісно відсутнім, працівник матиме додаткові гарантії щодо збереження місця роботи (посади) та середнього заробітку на умовах, визначених частинами 4 і 5 статті 119 КЗпП.
