КМУ схвалив постанову «Деякі питання функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Державний аграрний реєстр» від 13.05.2025 № 549 (далі — Постанова № 549).
Вона установила, що у період воєнного стану в Державному аграрному реєстрі (ДАР) мають право реєструватися суб’єкти агропромислового комплексу. Таким чином вони зможуть подавати звернення, щоб їх визначили критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період на набути статусу користувача ДАР.
Критерії та порядок, за якими визначають підприємства, установи та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, затвердила постанова КМУ «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 27.01.2023 № 76.
Постанова № 549 затвердила:
- Порядок ведення та адміністрування та перелік інформації підсистем / розділів інформаційно-комунікаційної системи «Державний аграрний реєстр»;
- Порядок ведення та адміністрування Державного реєстру та перелік відомостей Державного реєстру виробників сільськогосподарської продукції.
У такий спосіб визначили правові та організаційні основи, як вестимуть та адмініструватимуть інформаційно-комунікаційні системи зазначених реєстрів та забезпечили інтеграцію з іншими державними реєстрами, інформаційними системами.
За інформацією КМУ
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті
Питання виїзду за кордон у період воєнного стану в Україні залишається актуальним, особливо для тих, хто підлягає бронюванню. Відпустка заброньованого за кордоном — це складна і багатогранна тема, яка вимагає уважного аналізу законодавчих змін та практичних механізмів реалізації такого виїзду