Робота під час повітряної тривоги: штраф для роботодавця чи законна вимога?
Перш за все, слід зазначити, що ст. 153 Кодексу законів про працю України закріплює за працівниками право відмовитися від виконання роботи за таких умов:
- існує пряма загроза життю та здоров’ю: якщо робота під час повітряної тривоги створює небезпеку для життя або здоров’я працівника чи інших людей, він має право припинити роботу та перейти в безпечне місце.
- відсутність безпечних умов праці: працівник має право не продовжувати виконання своїх посадових обов'язків, якщо роботодавець не організував безпечні умови праці (належне укриття).
Станом на сьогодні з’явилася нова важлива норма — постанова КМУ від 04.09.2026 № 1092, яка змінює підхід до роботи суб’єктів господарювання під час сигналу «Повітряна тривога». Відтак, Постанова № 1092 передбачає диференціацію сигналу «Повітряна тривога» за рівнями загрози:
- червоний рівень — ракетна або ракетно-дронова загроза, а також масована дронова загроза;
- жовтий рівень — дронова загроза.
Особливо важливо, що для жовтого рівня постанова встановлює спеціальні правила для суб’єктів господарювання. Якщо є тимчасове або постійне укриття для персоналу та відвідувачів, діяльність може продовжуватися. Якщо укриття немає, діяльність за погодженням із трудовим колективом може здійснюватися до облаштування укриття, але не довше трьох місяців від дня набрання чинності постановою. Облаштовуйте безпечний простір у приміщеннях, будівлях чи спорудах, які не належать до споруд подвійного призначення або у складі яких відсутній безпечний простір.
Прямої відповідальності за роботу підприємства під час повітряної тривоги чинне законодавство України наразі не передбачає, однак врахуйте, що у такому випадку може бути застосовано адміністративну (за порушення законодавства про охорону праці) та кримінальну відповідальність (за умови, що дії роботодавця призвели до тяжких наслідків).
Зокрема, мова йде про ч. 5 ст. 41 КУпАП (порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці), що передбачає в санкції штраф для посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян - суб’єктів підприємницької діяльності розміром від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Разом з тим, у залежності від серйозності проступку і його наслідків, роботодавець може також нести кримінальну відповідальність за ст. 271 ККУ. Відтак, порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк. А у разі спричинення загибелі людей або інших тяжких наслідків — обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на строк до семи років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.
Повітряна тривога до початку робочого часу
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про охорону праці», державна політика в цій сфері грунтується на принципі пріоритетності життя і здоров’я працівників. Це також передбачає повну відповідальність роботодавця за забезпечення відповідних, безпечних і здорових умов праці. Водночас, частина 1 статті 14 цього закону зазначає, що працівник зобов’язаний, зокрема, дбати про власну безпеку та здоров'я, а також про безпеку і здоров’я тих, хто його оточує, під час виконання своїх обов'язків або перебування на території підприємства.
Аналізуючи судову практику з цього питання, можна дійти висновку, що суди вважають повітряну тривогу поважною причиною відсутності працівника на роботі. Разом із тим кожен конкретний випадок аналізується судами окремо на предмет поважності причин відсутності працівника. Зокрема враховується принцип співмірності тривалості сигналу «повітряна тривога» та відсутності працівника на роботі. Тому якщо сигнал «Повітряна тривога» застав працівника до початку робочого часу, першочерговим є дотримання вимог безпеки та перебування в безпечному місці. Після відбою працівник має оцінити можливість безпечно дістатися до місця роботи. Водночас роботодавцю варто заздалегідь визначити локальним актом порядок дій працівників у таких ситуаціях та правила повідомлення про запізнення або неможливість своєчасно прибути на роботу.
Чи має бути укриття на підприємстві?
Чинна редакція Кодексу цивільного захисту передбачає обов’язок суб’єктів господарювання забезпечувати своїх працівників засобами колективного захисту, а потреба у фонді захисних споруд визначається з урахуванням укриття населення, зокрема за місцем роботи. Також суб’єкти господарювання мають визначати порядок використання працівниками об’єктів фонду захисних споруд, а для своєчасного прибуття працівників до укриттів мають визначатися маршрути та встановлюватися покажчики.
Згідно зі статтею 13 Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці», роботодавець зобов’язаний усувати причини, які можуть призвести до нещасних випадків. У свою чергу, стаття 20 Кодексу цивільного захисту України покладає на суб’єктів господарювання обов’язок забезпечувати працівників засобами колективного захисту відповідно до вимог законодавства. Керівник підприємства повинен дбати про безпеку працівників не лише від виробничих ризиків, а й від небезпек, пов’язаних із воєнним станом — зокрема, можливим застосуванням різних видів зброї, у тому числі зброї масового ураження.
Що робити, якщо працівник не виходить на зв’язок
З цією метою розробіть на підприємстві внутрішній нормативний документ, який визначатиме порядок дій працівників у разі виникнення загрози. Такий документ може мати назву «Порядок дій працівників у разі звучання сигналу “Повітряна тривога”». Його основна мета — встановити чіткий алгоритм поведінки персоналу під час небезпеки воєнного характеру.
Таким чином, якщо на балансі підприємства немає захисної споруди, укладіть договір про надання укриття або повідомте працівникам адресу найближчих укриттів, які знаходяться в пішій доступності. Інформація про найближчі укриття має бути перевіреною та актуальною, а також включати точні локації та доступність.
Оплата праці під час повітряної тривоги
Підприємство не має право не оплачувати працівникові час, коли він під час повітряної тривоги був в укритті. Більше того, неможливість виконання роботи під час перебуванням в укритті не може розглядатися як підстава відпрацювати цей час окремо.
Також у випадку тривалих повітряних тривог на неможливості забезпечити безпечні умови праці, роботодавець може оголосити простої.
Простій — це тимчасове призупинення роботи, викликане об'єктивними причинами, які не залежать від волі працівника або роботодавця. У такому разі складіть акт про простої, де зазначте причини та тривалість. Це може бути внутрішній наказ або протокол засідання. Працівники мають бути проінформовані про оголошення простою, причини та очікувану тривалість.
Відповідно до статті 113 КЗпП, час простою, що не виник з вини працівника, оплачується не менше ніж у розмірі двох третин тарифної ставки або окладу, визначеного для даного працівника. Згідно з умовами колективного договору, оплата за час простою може бути вищою (ст. 9-1 КЗпП, ст. 15 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці»). Форма акту про простій не передбачена законодавством. Головне, вкажіть у ньому чітко зафіксовану інформацію про причини простою та його тривалість.
Для зручності та систематизації вищевказаної інформації, скористайтеся таблицею:
Ситуація | Дії працівника | Дії роботодавця |
Повітряна тривога під час роботи | Переходить до визначеного безпечного місця відповідно до встановленого на підприємстві алгоритму. | Організовує укриття працівників та визначає порядок дій під час сигналу «Повітряна тривога». |
Повітряна тривога до початку робочого часу | Перебуває у безпечному місці до припинення загрози та після відбою оцінює можливість безпечно дістатися до роботи. | Визначає порядок повідомлення про запізнення або неможливість своєчасно прибути на роботу. |
Тривога у приміщенні, де є укриття | Переходить до укриття згідно з установленим маршрутом. | Забезпечує доступ до укриття, безпечний маршрут та інформування працівників. |
Укриття на підприємстві відсутнє | Діє відповідно до встановленого роботодавцем алгоритму та прямує до визначеного безпечного місця. | Організовує можливість укриття працівників відповідно до вимог законодавства про цивільний захист. |
Через повітряну тривогу робота фактично неможлива | Не виконує роботу в небезпечних умовах та дотримується встановленого порядку. | За наявності підстав оформлює простій і визначає порядок обліку та оплати часу простою. |
Тривала неможливість виконувати роботу | Дотримується встановленого роботодавцем порядку та повідомляє про обставини, що перешкоджають роботі. | Вирішує питання щодо подальшої організації роботи та оформлює відповідні кадрові документи. |
Повітряна тривога не означає автоматичного припинення трудових відносин чи обов’язкового припинення роботи на кожному підприємстві. Порядок дій працівників залежить від рівня загрози, характеру роботи, наявності та доступності укриття, а також локальних правил, установлених роботодавцем. Головним пріоритетом залишається безпека працівників.
Організуйте належні та безпечні умови праці, визначте порядок дій персоналу під час сигналу «Повітряна тривога», забезпечте можливість укриття відповідно до вимог законодавства про цивільний захист та ознайомте працівників із відповідним алгоритмом. Заздалегідь врегулюйте порядок дій під час повітряної тривоги локальним актом: визначте безпечне місце, маршрут до укриття, відповідальних осіб, порядок інформування та обліку робочого часу, а також дії у разі тривалої неможливості виконувати роботу. Такий підхід дає змогу одночасно дотримуватися вимог безпеки, трудового законодавства та належним чином документувати організацію роботи в умовах воєнного стану.
