Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Робота під час повітряної тривоги: штраф для роботодавця чи законна вимога?
Перш за все, слід зазначити, що ст. 153 Кодексу законів про працю України закріплює за працівниками право відмовитися від виконання роботи за таких умов:
- існує пряма загроза життю та здоров’ю: якщо робота під час повітряної тривоги створює небезпеку для життя або здоров’я працівника чи інших людей, він має право припинити роботу та перейти в безпечне місце.
- відсутність безпечних умов праці: працівник має право не продовжувати виконання своїх посадових обов'язків, якщо роботодавець не організував безпечні умови праці (належне укриття).
ВАЖЛИВО!
Вимога продовжувати роботу без переміщення до безпечних умов (наприклад, укриття) є незаконною та працівник має право відмовитися її виконувати.
Прямої відповідальності за роботу підприємства під час повітряної тривоги чинне законодавство України наразі не передбачає, однак врахуйте, що у такому випадку може бути застосовано адміністративну (за порушення законодавства про охорону праці) та кримінальну відповідальність (за умови, що дії роботодавця призвели до тяжких наслідків).
Судова практика під час воєнного стану: звільнення за прогул
Зокрема, мова йде про ч. 5 ст. 41 КУпАП (порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці), що передбачає в санкції штраф для посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян - суб’єктів підприємницької діяльності розміром від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Разом з тим, у залежності від серйозності проступку і його наслідків, роботодавець може також нести кримінальну відповідальність за ст. 271 ККУ. Відтак, порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк. А у разі спричинення загибелі людей або інших тяжких наслідків — обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на строк до семи років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.
Повітряна тривога до початку робочого часу
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про охорону праці», державна політика в цій сфері грунтується на принципі пріоритетності життя і здоров’я працівників. Це також передбачає повну відповідальність роботодавця за забезпечення відповідних, безпечних і здорових умов праці. Водночас, частина 1 статті 14 цього закону зазначає, що працівник зобов’язаний, зокрема, дбати про власну безпеку та здоров'я, а також про безпеку і здоров’я тих, хто його оточує, під час виконання своїх обов'язків або перебування на території підприємства.
Аналізуючи судову практику з цього питання, можна дійти висновку, що суди вважають повітряну тривогу поважною причиною відсутності працівника на роботі. Разом із тим кожен конкретний випадок аналізується судами окремо на предмет поважності причин відсутності працівника. Зокрема враховується принцип співмірності тривалості сигналу «повітряна тривога» та відсутності працівника на роботі. Тому якщо повітряна тривога до початку робочого часу діяла, то працівник має право перебувати в укритті і тільки після відбою тривоги їхати на роботу.
Оплата праці під час повітряної тривоги
Підприємство не має право не оплачувати працівникові час, коли він під час повітряної тривоги був в укритті. Більше того, неможливість виконання роботи під час перебуванням в укритті не може розглядатися як підстава відпрацювати цей час окремо.
|
 |
Норма робочого часу на 2025 рік для п'ятиденного робочого тижня
Скачати
|
Також у випадку тривалих повітряних тривог на неможливості забезпечити безпечні умови праці, роботодавець може оголосити простої. Простій — це тимчасове призупинення роботи, викликане об'єктивними причинами, які не залежать від волі працівника або роботодавця. У такому разі складіть акт про простої, де зазначте причини та тривалість. Це може бути внутрішній наказ або протокол засідання. Працівники мають бути проінформовані про оголошення простою, причини та очікувану тривалість.
Відповідно до статті 113 КЗпП, час простою, що не виник з вини працівника, оплачується не менше ніж у розмірі двох третин тарифної ставки або окладу, визначеного для даного працівника. Згідно з умовами колективного договору, оплата за час простою може бути вищою (ст. 9-1 КЗпП, ст. 15 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці»). Форма акту про простій не передбачена законодавством. Головне, вкажіть у ньому чітко зафіксовану інформацію про причини простою та його тривалість.
