Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці: кому та за яких умов надається
Трудове законодавство гарантує щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці:
- окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я;
- працівникам з ненормованим робочим днем.
Підстава — ч. 1 ст. 8 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).
Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці — це узагальнена назва такого виду відпустки. Так її визначає стаття 76 КЗпП, а Закон про відпустки конкретизує, як і на скільки днів надавати.
Вид відпустки | Умова надання | Максимальна тривалість | Конкретна тривалість | Підстава | |
фіксується в колдоговорі чи трудовому договорі | від чого залежить | ||||
– за роботу з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконувану в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я | Робота є у Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого постановою КМУ від 17.11.1997 № 1290 | 35 к. д. | + | час зайнятості працівника у відповідних умовах | п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки |
– за ненормований робочий день | Робота входить до Переліку посад з ненормованим робочим днем, визначеним колдоговором | 7 к. д. | + | п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки |
Перший вид. Надається працівникам, роботу яких включили у Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, затверджений постановою КМУ від 17.11.1997 № 1290.
Головний критерій — особливості умов праці певних категорій працівників.
Максимальна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці — 35 к. д. Відпустку надають пропорційно фактично відпрацьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працівникові на таку відпустку, зараховують дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, установленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад (п. 6, 7 Порядку застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого наказом Мінпраці від 30.01.1998 № 16). Конкретну тривалість такої відпуски встановлюють у колективному чи трудовому договорі.
Увага! Істотна відмінність щорічної додаткової відпуски за особливий характер праці від відпустки за шкідливі умови праці — проводити атестацію робочих місць не потрібно.
Другий вид додаткової відпустки за особливий характер праці надається працівникам з ненормованим робочим днем — тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, які визначили у колективному договорі, угоді.
На етапі підготовки колективного договору роботодавець і профспілковий орган, а за його відсутності — уповноважені представники трудового колективу складають Перелік посад (професій), для яких встановлюють ненормований робочий день і конкретну тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці. Якщо відпустку за ненормований день установлюють згодом, колдоговір доповнюють так само, як і під час його укладення.
Якщо на підприємстві не укладали колективний договір, у письмовому трудовому договорі з працівником зазначають про ненормований робочий день та тривалість відпустки. Якщо ненормований робочий день працівнику встановлюють не під час укладання трудового договору, а згодом, готують додаткову угоду до письмового трудового договору.
Складаємо графік відпусток
Якщо при прийнятті на роботу з працівником уклали усний трудовий договір, а через деякий час установлюють ненормований робочий день, оформлюють письмовий трудовий договір поточною датою.
Таку додаткову відпустку надають як компенсацію за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад установлену тривалість робочого часу (п. 3 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці України від 10.10.1997 № 7).
Додаткову відпустку за ненормований робочий день надають пропорційно часу, відпрацьованому на роботі, посаді, що дає право на таку відпустку.
Резерв відпусток: основні питання створення та розрахунку
Відпустки обох видів надають понад щорічну основну відпустку за однією підставою, яку вибрав працівник (ч. 1 ст. 10 Закону про відпустки).