Гарантовані 24 дні відпочинку на рік — не межа. Окрім щорічної основної відпустки, деяким працівникам встановлюються щорічні додаткові відпустки, зокрема — додаткова відпустка за особливий характер праці. Які працівники можуть претендувати на неї та скільки додатково відпочивати, — детально у статті.
Трудове заканодавство гарантує щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці:
- окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я;
- працівникам з ненормованим робочим днем.
Підстава — ч. 1 ст. 8 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).
Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці — це узагальнена назва такого виду відпустки. Так її визначає стаття 76 КЗпП, а Закон про відпустки конкретизує, як і на скільки днів надавати.
| Вид відпустки | Умова надання | Максимальна тривалість | Конкретна тривалість | Підстава |
| фіксується в колдоговорі чи трудовому договорі | від чого залежить |
| – за роботу з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконувану в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я | Робота є у Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого постановою КМУ від 17.11.1997 № 1290 | 35 к. д. | + | час зайнятості працівника у відповідних умовах | п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки |
| – за ненормований робочий день | Робота входить до Переліку посад з ненормованим робочим днем, визначеним колдоговором | 7 к. д. | + | п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки |
Перший вид. Надається працівникам, роботу яких включили у Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, затверджений постановою КМУ від 17.11.1997 № 1290.
Головний критерій — особливості умов праці певних категорій працівників.
Додаткова відпустка учасникам бойових дій
Максимальна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці — 35 к. д. Відпустку надають пропорційно фактично відпрацьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працівникові на таку відпустку, зараховують дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, установленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад (п. 6, 7 Порядку застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого наказом Мінпраці від 30.01.1998 № 16). Конкретну тривалість такої відпуски встановлюють у колективному чи трудовому договорі.
Увага! Істотна відмінність щорічної додаткової відпуски за особливий характер праці від відпустки за шкідливі умови праці — проводити атестацію робочих місць не потрібно.
Другий вид додаткової відпустки за особливий характер праці надається працівникам з ненормованим робочим днем — тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, які визначили у колективному договорі, угоді.
На етапі підготовки колективного договору роботодавець і профспілковий орган, а за його відсутності — уповноважені представники трудового колективу складають Перелік посад (професій), для яких встановлюють ненормований робочий день і конкретну тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці. Якщо відпустку за ненормований день установлюють згодом, колдоговір доповнюють так само, як і під час його укладення.
Якщо на підприємстві не укладали колективний договір, у письмовому трудовому договорі з працівником зазначають про ненормований робочий день та тривалість відпустки. Якщо ненормований робочий день працівнику встановлюють не під час укладання трудового договору, а згодом, готують додаткову угоду до письмового трудового договору.
Складаємо графік відпусток
Якщо при прийнятті на роботу з працівником уклали усний трудовий договір, а через деякий час установлюють ненормований робочий день, оформлюють письмовий трудовий договір поточною датою.
Таку додаткову відпустку надають як компенсацію за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад установлену тривалість робочого часу (п. 3 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці України від 10.10.1997 № 7).
СКАЧАТИ
Додаткову відпустку за ненормований робочий день надають пропорційно часу, відпрацьованому на роботі, посаді, що дає право на таку відпустку.
Відпустки обох видів надають понад щорічну основну відпустку за однією підставою, яку вибрав працівник (ч. 1 ст. 10 Закону про відпустки).
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0057-98#Text
