Працівник з інвалідністю: прийняття, робота, звільнення
Підприємства, які використовують працю осіб з інвалідністю, зобов’язані (ст. 12 Закону "Про охорону праці"):
- створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації,
- вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.
Для того щоб встановити факт виявленння невідповідності виконуваній роботі особи з інвалідністю внаслідок стану здоров’я, роботодавець повинен:
- Керуватися довідкою до акта огляду МСЕК, на зворотній стороні якої зазначається висновок про умови та характер праці, а також індивідуальною реабілітаційною програмою ососби з інвалідністю, копію якої надсилає МСЕК на адресу підприємства за місцем роботи працівника – особи з інвалідністю.
- Якщо існує індивідуальна реабілітаційна програма особи з інвалідністю, роботодавець зобов’язаний здійснити трудову реабілітацію особи з інвалідністю. Роботодавець зобов’язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування особи з інвалідністю відповідно до медичних рекомендацій МСЕК, встановити на її прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці (ст. 172 КЗпП).
У відповідності до ст. 23 Закону "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в України", Постанови КМУ від 03.12.2009 року № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи" комісія МСЕК в "Індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю" повинна зазначити, що робота на відповідній посаді не шкодить здоров’ю.
Необхідно надати комісії МСЕК результати лабораторно-інструментальних досліджень факторів трудового процесу (важкості та напруженості праці).
За матеріалами Управління Держпраці в Івано-Франківській області
