Праця осіб з інвалідністю: які пільги та гарантії передбачені

Автор
керівник експертної групи Експертус Кадри
Особа з інвалідністю — особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Працівникам з інвалідністю на державному рівні закріплені пільги та гарантії, які стосуються прийняття на роботу, особливостей використання робочого часу, надання відпустки такій категорії працівників, а також звільнення інвалідів.

Пільги та гарантії працівникам з інвалідністю

Гарантія (пільга)

Зміст гарантії (пільги)

Гарантії при прийнятті на роботу

Інвалідам, направленим на роботу відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертизи, в мирний час не встановлюють випробування при прийнятті на роботу (частина третя ст. 26 Кодексу законів про працю України; далі — КЗпП).  В період дії воєнного стану випробування можемо встановити будь-якій категорії працівників (ч. 2 ст. 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX; далі — Закон № 2136). 

Відмова в укладенні трудового договору з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан здоров’я інваліда перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я інвалідів (ч. 3 ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII).

Обмеження залучення до надурочних робіт і робіт у нічний час

Залучення осіб з інвалідністю до надурочних робіт та у нічний час в мирний час допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (ст. 55 , 63 , 172 КЗпП).

У період дії воєнного стану не залучаються до роботи в нічний час без їх згоди особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота (ч. 1 ст. 8 Закону № 2136).

На прохання працівника з інвалідністю роботодавець повинен встановити йому неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці (ст. 172 КЗпП).

Пільги щодо надання відпусток

Працівникам з інвалідністю I і II груп надають щорічну основну відпустку тривалістю 30 календарних днів, а прцівникам з інвалідністю III групи — 26 календарних днів (ч. 7 ст. 6 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР; далі — Закон про відпустки).

Працівникам з інвалідністю у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи за їх бажанням надають щорічні відпустки повної тривалості (п. 2 ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки).

Працівникам з інвалідністю надають щорічні відпустки у зручний для них час (п. 2 ч. 13 ст. 10 Закону про відпустки).

Працівникам з інвалідністю за їх бажанням надають в обов’язковому порядку відпустку без збереження заробітної плати: інвалідам III групи — тривалістю до 30 календарних днів щорічно, інвалідам І та ІІ груп — тривалістю до 60 календарних днів щорічно (п. 6, 7 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки).

Гарантії при звільненні

При звільненні за власним бажанням у зв’язку з виходом пенсію по інвалідності роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник (ч. 1 ст. 38 КЗпП). При звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, у зв’язку з виходом на пенсію (у т. ч. по інвалідності), за пунктом 2 статті 40 КЗпП, відрахування за використану наперед відпустку не провадять (п. 2 ч. 2 ст. 127 КЗпП).

Строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором (ст. 39 КЗпП).

Особи з інвалідністю внаслідок війни та прирівняні до них особи мають переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування в разі ліквідації підприємства, установи, організації (п. 5 ст. 42 КЗпП).

Звільнення особи з інвалідністю за ініціативою адміністрації з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан здоров’я працівника перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я інвалідів (ч. 3 ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII). На практиці трудовий договір у цьому разі розривають на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП.



зміст

Рекомендація місяця від редакції порталу «Кадровик-01»

Запрошуємо на вебінар «10 кейсів з військового обліку, на які не знайдете відповідь у законодавстві», який відбудеться 7 березня. Спікер — юрист, сертифікований експерт з військового обліку Юлія Видиборець. У програмі — обов’язки відповідального за ведення військового обліку, оповіщення про виклик до ТЦК працівників, які відсутні через відрядження, відпустку, хворобу, призупинення трудового договору. Також відповіді на важливі питання: як вести списки персонального військового обліку: сумісники, працівники, яким виповнилося 27 років, працівники, які відмовляються надати інформацію, як роботодавцям реагувати на вимоги ТЦК та СП, який документ підтверджує, що працівник був у ТЦК, чи вимагати його від працівника.

Щоб переглянути вебінар та отримати сертифікат, реєструйтеся Система «Експертус Кадри» святкує День народження

10 кейсів з військового обліку, на які не знайдете відповідь у законодавстві

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді