Працівники з інвалідністю належать до соціально незахищених верств населення. Вони потребують більше часу на відпочинок та лікування. Тому інваліди І-ІІІ груп мають пільги щодо тривалості та порядку надання відпустки інваліду. У цій статті — про відпустки інвалідам у воєнний час, про щорічні основні та додаткові відпустки працівникам з інвалідністю.
працевлаштування без випробувального терміну, за направленням МСЕК;
неповний робочий день або тиждень;
відмова працювати в нічний час й понаднормово;
щорічна основна відпустка більшої тривалості;
щорічна відпустка у зручний час;
збільшена тривалість відпустки;
додаткові підстави для надання відпустки без збереження заробітної плати;
розірвання строкового трудового договору, якщо стан здоров’я став перешкоджати виконанню службових обов’язків;
перевага залишитися на роботі (коли працівник є інвалідом війни) у разі скорочення чисельності або штату (за умови, що такий працівник має таку ж кваліфікацію, як і інші працівники).
Чим більше підприємство, тим частіше виникає питання, як надати відпустку працівникам з інвалідністю. Адже роботодавці, які використовують найману працю, мають дотримуватись нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII). Розглянемо детальніше, як надається відпустка інвалідам у воєнний час.
ВАЖЛИВО!
Врахуйте, що, згідно з частиною 3 статті 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі Закон №2136), не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, що врегульовані зазначеним Законом
Так, Держпраці пояснює, що протягом дії воєнного стану роботодавець звільнений від обов’язку щодо надання працівнику відпустки тривалістю більш ніж 24 календарні дні, коли більша тривалість відпустки передбачена працівнику законодавством, колективним і трудовим договором.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону №2136 у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.
Згідно зі статтею 9-1 КЗпП «Додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги» підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.Отже, з урахуванням особливостей організації праці та умов господарської діяльності, в межах своїх повноважень, за рахунок власних коштів роботодавець може надавати працівникам в період дії воєнного стану основні оплачувані щорічні відпустки тривалістю більше ніж 24 дні.
Збережіть собі цю шпаргалку. Експерт зібрав усе, що потрібно знати кадровику про стаж для щорічної відпустки. Також врахували останні зміни, що діють із 24 грудня 2023 року.
Надання відпустки більшої тривалості ніж 24 дні в період дії воєнного стану є правом, а не обов’язком роботодавця. Закон №2136 діє винятково протягом періоду воєнного стану та втрачає чинність із дня його припинення або скасування.
Далі більш детально розкриємо питання надання відпустки працівникам з інвалідністю та про додаткові відпустки інвалідам.
Щорічна основна відпустка працівникам з інвалідністю
Право на щорічну основну відпустку мають усі громадяни, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем (юридичними або фізичними особами) – ст. 74 КЗпП, ст. 2 Закону про відпустки. Щорічна основна відпустка інваліду надається за цими ж підставами.
У загальному порядку для найманих працівників тривалість щорічної основної відпустки, що надається за відпрацьований робочий рік, має бути не менше ніж 24 календарних дні. Таку умову передбачають стаття 75 КЗпП та стаття 6 Закону про відпустки. Тривалість відпрацьованого робочого року обчислюється з дня укладення трудового договору. Разом з тим, щорічна основна відпустка для інвалідів, відповідно до Закону про відпустки, більш тривала.
Відпустка для осіб з інвалідністю I і II груп
Тривалість відпустки працівника з інвалідністю залежить від встановленої групи інвалідності. Зокрема, для осіб з інвалідністю I і II груп передбачена відпустка у 30 календарних днів (ч. 7 ст. 6 Закону про відпустки).
Відпустка інвалідам 2 групи під час військового стану, як і інвалідам 1 групи, надається у кількості 30 календарних днів або 24 календарних дні (щорічна основна). Решту 6 календарних днів можна надати працівнику згодом, або якщо працівник звільнятиметься, роботодавець виплачує за них компенсацію. Крім того, з 24.12.2023 за рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати (ст. 12 Закону №2136).
Відпустка особам з інвалідністю III групи
Якщо Ваш працівник — особа з інвалідністю 3 групи, відпустка для нього передбачена тривалістю 26 календарних днів (щорічна основна).
Відпустка інвалідам 3 групи під час воєнного стану надається у кількості 26 календарних днів або 24 календарних дні. Решту 2 календарних дні можна надати працівнику згодом, або якщо працівник звільнятиметься, роботодавець виплачує за них компенсацію. Крім того, з 24.12.2023 за рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати (ст. 12 Закону № 2136).
Зауважимо, що працівники з інвалідністю мають право на щорічну основну відпустку повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на підприємстві (п. 2 ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки). Також за бажанням працівника з інвалідністю, роботодавець повинен надати відпустку в будь-який зручний для нього час.
Слід зазначити, що законодавче право на відпустки працівникам з інвалідністю більшої тривалості (ст. 6 Закону про відпустки) працівник отримує з моменту встановлення йому цього статусу. Як правило, про статус працівники повідомляють одразу (або під час прийняття на роботу, або протягом місяця після отримання довідки МСЕК).
Але, якщо з будь-яких причин працівник не повідомив про свій статус одразу, на підприємстві повинні зробити перерахунок днів відпустки за минулі роки. Про це зазначено в Листі Мінсоцполітики «Про надання відпустки інвалідам» від 29.12.2015 № 774/13/116-15:
«Тобто якщо працівник працює на підприємстві з 2000 року та надав роботодавцеві довідку МСЕК у 2014 році, де зазначено, що йому встановлена інвалідність II групи з 1999 року (інформацію про інвалідність можна було визначити відповідно до запису у трудовій книжці про призначення пенсії по інвалідності), працівнику гарантовано надання законодавством 30 календарних днів щорічної відпустки з дня укладення трудового договору, незважаючи на обставини, за яких бухгалтерія (відділ кадрів) підприємства не мала документа (довідку МСЕК), що підтверджує інвалідність працівника»
Якщо працівника з інвалідністю переводять на інше підприємство, то до переведення нинішній роботодавець зобов’язаний виплатити йому грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток, а працівник має право подати заяву роботодавцю з проханням надати невикористані дні щорічної відпустки за потрібні періоди.
Причому ці дії роботодавця обов’язкові, навіть якщо доводиться робити перерахунок днів щорічної відпустки у зв’язку з тим, що працівник вчасно не повідомив та/або не надав необхідні документи на підприємство про встановлення інвалідності.
Відпустка без збереження заробітної плати працівникам з інвалідністю
Відпустка без збереження заробітної плати може бути такою, що надається:
в обов’язковому порядку — для працівників пільгових категорій тривалістю певної кількості днів, залежно від їх статусу (ст. 25 Закону про відпустки);
за сімейними обставинами та з інших причин — на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 30 календарних днів на рік (ст. 26 Закону про відпустки). А до 24.12.2023 було 15 календарних днів на рік.
для III групи інвалідності — тривалістю до 30 календарних днів щорічно (п. 6 ст. 25 Закону про відпустки);
для I та II груп інвалідності — тривалістю до 60 календарних днів щорічно (п. 7 ст. 25 Закону про відпустки).
Роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, визначеного частиною першою ст. 26 Закону про відпустки (не більше 30 календарних днів на рік) — на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру. Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін.
Зверніть увагу!
Час перебування у відпустках, зазначених у частинах першій і третій статті 26 Закону про відпустки, не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 цього Закону.
Крім цього, як і всі інші працівники, особи з інвалідністю можуть претендувати на неоплачувану відпустку за згодою сторін тривалістю не більше ніж 30 днів на рік (ст. 26 Закону про відпустки).
Таким чином, максимальна тривалість відпустки без збереження заробітної плати особам з інвалідністю може скласти сумарно з двох підстав (ст. 25 та ст. 26 Закону про відпустки):
60 календарних днів — відпустка інвалідів 3 групи;
90 календарних днів — відпустка інвалідів 2 групи та 1 групи.
Однак, як вказано вище, на час воєнного стану обмеження у 30 календарних днів для відпусток без збереження заробітної плати зняте. Тобто, надання такої відпустки інваліду упродовж року поки діє воєнний стан, за умови домовленості із роботодавцем, не має обмежень в календарних днях.
Додаткова відпустка особам з інвалідністю
Якщо колективним договором підприємства встановлено додаткові відпустки, працівник з інвалідністю, як й інші працівники, вправі скористатися такими відпустками.
Що змінилося та як застосовувати нові норми: як переносити вихідні, яким працівникам можна виплатити компенсацію за невикористану відпустку без звільнення, які відпустки не входять до стажу для щорічних відпусток, хто матиме право на нову відпустку до 60 к. дн., кому роботодавець зможе відмовити у відпустці, чи можна замінити оплачувані відпустки неоплачуваними та багато іншого.
Так, наприклад, якщо працівнику з інвалідністю 3 групи встановлено ненормований робочий день, то він може скористатися:
і щорічною основною відпусткою тривалістю 26 календарних днів;
і щорічною додатковою відпусткою за ненормований робочий день тривалістю 7 календарних днів (від 1 до 7 календарних днів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки).
Як наслідок, працівник матиме 33 календарних дні відпочинку: 26 днів основна щорічна відпустка та 7 днів додаткова відпустка інваліду 3 групи.
Надаючи працівникам з інвалідністю щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці необхідно пам’ятати, що:
додаткова відпустка інвалідам за бажанням працівника може надаватися одночасно з основною або окремо від неї (ч. 2 ст. 10 Закону про відпустки);
додаткова оплачувана відпустка інвалідам 2 групи та 1 групи чи додаткова відпустка інвалідам 3 групи (додаткова оплачувана відпустка інвалідам 3 групи) надаються за бажанням працівника в зручний для нього час (п. 2 ч. 14 ст. 10 Закону про відпустки).
Зауважимо, що під час укладання або продовження трудового договору з працівником з інвалідністю, слід ретельно вивчити усі експертні медичні висновки, а якщо виникнуть сумніви, ще й додатково офіційно звернутися до спеціалістів за роз’ясненням.
Та, тільки після цього, якщо згідно з експертно-медичними висновками немає обмежень стосовно саме цих особливостей праці, винятково за бажанням самого працівника з інвалідністю — можна залучати його до надурочних робіт (ч. 3 ст. 12 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-ХII).
Якщо всю процедуру виконано без порушень, то роботодавцем має бути надана додаткова оплачувана відпустка інвалідам 2 групи та 1 групи, додаткова оплачувана відпустка інвалідам 3 групи на загальних підставах, як таким, що претендують на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці. У тому числі й додаткова відпустка інвалідам 3 групи, 2 та 1 груп за ненормований робочий день та за роботу на комп’ютері.
