Як присвоювати ранги посадовим особам ОМС
Ранги посадовим особам місцевого самоврядування присвоюють при прийнятті на службу залежно від категорії посад (ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-III, далі — Закон № 2493).
Ранги присвоюють:
- відповідно до займаної посади, рівня професійної кваліфікації, результатів роботи;
- одночасно з обранням/прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування (ОМС) або обранням/призначенням на вищу посаду.
Головдержслужба наказом від 28.03.2005 № 72 затвердила Методичні рекомендації щодо присвоєння рангів посадовим особам місцевого самоврядування відповідно до статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі — Методичні рекомендації).
Черговий ранг присвоюють за умови, що посадова особа успішно відпрацювала на займаній посаді мінімум два роки (ч. 7 ст. 15 Закону № 2493). Через два роки після присвоєння посадовій особі рангу, керівник ОМС за поданням безпосереднього керівника розглядає питання про можливість присвоєння йому чергового рангу. Позитивне рішення керівник ухвалює розпорядженням за умови успішної роботи (Методичні рекомендації).
Черговий ранг присвоюють за умови, що посадова особа успішно відпрацювала на займаній посаді не менш як два роки з урахуванням часу присвоєння попереднього рангу державного службовця. Враховуючи викладене, черговий ранг присвоюють після дворічного успішного відпрацювання на займаній посаді.
На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених Законом № 2493 (ч. 3 ст. 7 Закону № 2493).
Одним із видів соціальної відпустки є відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (п. 4 ч. 1 ст. 4, ст. 18 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР, далі — Закон про відпустки).
За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у т. ч. тими, хто уклав новий контракт на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігають місце роботи і посаду на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у ФОП, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам виплачують грошове забезпечення за рахунок коштів Держбюджету відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (ч. 3 ст. 119 КЗпП).
Простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34 КЗпП).
За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 к. дн.
У разі встановлення КМУ карантину відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включають у загальний термін, встановлений частиною першою цієї статті (ст. 26 Закону про відпустки).
Відпустки в умовах воєнного стану: як дотримати законодавства
Під час воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону про відпустки (ч. 3 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ, далі — Закон № 2136).
У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу ВПО, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 к. дн., без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки (ч. 4 ст. 12 Закону № 2136).
Таким чином, на думку НАДС, до стажу роботи для присвоєння чергового рангу посадовій особі місцевого самоврядування не зараховують періоди, коли посадова особа місцевого самоврядування знаходилась у відпустці для догляду за дитиною до трьох років, була увільнена від виконання обов’язків на період проходження військової служби за призовом під час мобілізації або на особливий період проходження військової служби, час простою, перебування у відпустках без збереження зарплати під час карантину відповідно до частини 2 статті 26 Закону про відпустки, без збереження заробітної плати у період дії воєнного стану відповідно до частин 3 чи 4 статті 12 Закону № 2136. У такому разі, щоби обчислити стаж роботи для присвоєння чергового рангу, ураховують час роботи до початку та після завершення зазначених періодів.
За матеріалами НАДС
Воєнний стан в Україні став підставою для масштабних змін в трудовому законодавстві. Команда Експертус Кадри знає, в яких непростих умовах опинились кадровики, тож готує масштабну професійну подію на підтримку своїх колег. Обирайте найзручніший для вас формат участі та долучайтеся до кадрової події року
