Держпраці у листі від 13.07.2022 р. № 2419/4/4.1-ЗВ-22а розглянуло питання щодо щорічних додаткових відпусток.
Щорічна додаткова відпустка за роботу з комп’ютером
Щорічні додаткові відпустки надаються працівникам, зокрема за особливий характер праці (п. 2 ч. 1 ст. 76 КЗпП).
Згідно з Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, – тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затверджуваним Кабміном (п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону “Про відпустки”).
Постанова Кабміну від 17.11.97 № 1290 затверджує Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці.
Згідно з пунктом 58 розділу XXII “Загальні професії за всіма галузями господарства” Списку працівникам, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, і яким тривалість щорічної відпустки не визначена іншими нормативно-правовими актами, надаються щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів.
Основною умовою для визначення права працівників на відповідну відпустку є безпосередня зайнятість працівників на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах не менш як половину тривалості робочого дня.
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (ч. 2 ст. 8 Закону).
Відповідно до пунктів 6 і 7 Порядку застосування Списку, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 30.01.98 № 16, зареєстрованого Мін'юстом 30.01.98 за № 58/2498, додаткова відпустка надається пропорційно фактично відпрацьованому часу.
У розрахунок часу, що дає право працівнику на додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, установленого для працівників цих виробництв, робіт, професій і посад.
Власник або уповноважений ним орган здійснює облік часу, відпрацьованого в зазначених умовах.
Оскільки законодавством не визначено, у якій спосіб здійснюється облік на роботах з особливим характером праці, підприємство самостійно приймає рішення щодо ведення такого обліку.
За матеріалами ФПСУ
