Керівники, інші посадові особи органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій незалежно від підпорядкування і форм власності (далі — роботодавець) та громадяни України, винні у порушенні порядку військового обліку, допризовної підготовки, приписки до призовних дільниць, призову на строкову військову службу, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, прибуття за викликом до військового комісаріату, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов’язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом (ст. 42 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII; далі — Закон № 2232). На роботодавця покладається також відповідальність за порушення законодавства України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (ч. 1 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII; далі — Закон про мобпідготовку).
Розмір штрафів за порушення законодавства про військовий облік
Кодекс України про адміністративні правопорушення (КпАП) містить 4 статті, що визначають склад порушень законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, військовий обов’язок і військову службу, за які роботодавців можна притягнути до відповідальності: 210-1, 211-2, 211-3, 211-4 КпАП. Обсяг штрафних санкцій за вчинення дій, передбачених цими статтями, до червня 2014 року становив від 1 до 3 нмдг (від 3 до 7 нмдг при повторному вчиненні правопорушення протягом року).
Однак Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20.05.2014 № 1275-VII, що набрав чинності 08.06.2014, посилено адміністративну відповідальність роботодавців за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Відповідні зміни внесено до статті 210-1 КпАП. Розмір штрафу істотно збільшено: від 30 до 100 нмдг, або до 1700 грн. (від 100 до 300 нмдг за повторне вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню).
У пригоді вам неодмінно стануть консультації:
- Військовий облік, мобілізаційну роботу, цивільний захист — в одні руки?
- Відповідальний за військовий облік на підприємстві
- Військовий облік сумісників: чи потрібно вести
- Подання звіту за формою 6-Б про працюючих та заброньованих військовозобов’язаних
Обов’язки роботодавця у сфері мобілізаційної підготовки
Обов’язки роботодавця визначають стаття 16 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII і стаття 21 Закону про мобпідготовку.
Одним із обов’язків роботодавця у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації є облік військовозобов’язаних, резервістів і призовників із числа працюючих (абз. 13 ч. 1 ст. 21 Закону про мобпідготовку).
Порядок персонального обліку призовників і військовозобов’язаних визначено Інструкцією з організації ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 15.12.2010 № 660 (далі — Інструкція № 660).
Невиконання хоча б одного з обов’язків, які є складовою процедури військового обліку (чи то повідомлення військкомату про військовозобов’язаних та призовників, прийнятих на роботу або звільнених з роботи, чи то звіряння особових карток працівників з обліковими даними військкоматів), слугує підставою для притягнення роботодавця до відповідальності за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Отже, якщо в організації від створення не ведеться військовий облік, роботодавець може бути притягнутий до відповідальності на підставі статті 210-1 КпАП, а розмір штрафу становитиме від 510 до 1700 грн.
Справи про порушення ведення військового обліку розглядають військові комісаріати. Від імені військових комісаріатів розглядати ці справи й накладати адміністративні стягнення мають право районні, районні в місті, міські чи міськрайонні військові комісари (ст. 235 КпАП).
Провадження в справах про адміністративні правопорушення та виконання постанов про накладення адміністративних стягнень регулюються розділами IV-V КпАП.
Відповідальність роботодавців у сфері військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію
| Вид адміністративного правопорушення | Стаття КпАП | Відповідальність |
| Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію | 210-1 | Накладення штрафу на посадових осіб — від 30 до 100 нмдг; при повторному протягом року вчиненні порушення, передбаченого частиною першою ст. 210-1 КпАП, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, — накладення штрафу на посадових осіб від 100 до 300 нмдг |
| Неподання підрозділами по роботі з кадрами організацій незалежно від підпорядкування і форм власності щорічно в строки, встановлені Міністерством оборони України, до відповідних військових комісаріатів списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць | 211-2 | Штраф від 1 до 3 нмдг; при повторному вчиненні правопорушення протягом року — штраф від 3 до 7 нмдг |
| Прийняття керівниками або іншими посадовими особами організацій на роботу військовозобов’язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання | 211-3 | |
| Незабезпечення керівниками або іншими відповідальними за військово-облікову роботу посадовими особами організацій на вимогу військових комісаріатів сповіщення військовозобов’язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати або перешкода зазначених посадових осіб своєчасній явці громадян на збірні пункти чи призовні дільниці | 211-4 |
Керівника організації (іншу посадову особу) може бути притягнуто до кримінальної відповідальності у порядку, визначеному статтею 114-1 Кримінального кодексу України. Так, перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період карається позбавленням волі на строк від 5 до 8 років. Те саме діяння, яке призвело до загибелі людей або інших тяжких наслідків, карається позбавленням волі на строк від 8 до 15 років.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
