Штраф за неведення військового обліку на підприємстві

Військовий облік є частиною мобілізаційної роботи. Тому неведення військового обліку можна кваліфікувати як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Чекліст кадровика Скачати документи відділу кадрів

Керівники, інші посадові особи органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій незалежно від підпорядкування і форм власності (далі — роботодавець) та громадяни України, винні у порушенні порядку військового обліку, допризовної підготовки, приписки до призовних дільниць, призову на строкову військову службу, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, прибуття за викликом до військового комісаріату, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов’язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом (ст. 42 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII; далі — Закон № 2232). На роботодавця покладається також відповідальність за порушення законодавства України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (ч. 1 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII; далі — Закон про мобпідготовку).

Розмір штрафів за порушення законодавства про військовий облік

Кодекс України про адміністративні правопорушення (КпАП) містить 4 статті, що визначають склад порушень законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, військовий обов’язок і військову службу, за які роботодавців можна притягнути до відповідальності: 210-1, 211-2, 211-3, 211-4 КпАП. Обсяг штрафних санкцій за вчинення дій, передбачених цими статтями, до червня 2014 року становив від 1 до 3 нмдг (від 3 до 7 нмдг при повторному вчиненні правопорушення протягом року).

Однак Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20.05.2014 № 1275-VII, що набрав чинності 08.06.2014, посилено адміністративну відповідальність роботодавців за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Відповідні зміни внесено до статті 210-1 КпАП. Розмір штрафу істотно збільшено: від 30 до 100 нмдг, або до 1700 грн. (від 100 до 300 нмдг за повторне вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню).


Обов’язки роботодавця у сфері мобілізаційної підготовки

Обов’язки роботодавця визначають стаття 16 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII і стаття 21 Закону про мобпідготовку.

Одним із обов’язків роботодавця у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації є облік військовозобов’язаних, резервістів і призовників із числа працюючих (абз. 13 ч. 1 ст. 21 Закону про мобпідготовку).

Порядок персонального обліку призовників і військовозобов’язаних визначено Інструкцією з організації ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 15.12.2010 № 660 (далі — Інструкція № 660).

Невиконання хоча б одного з обов’язків, які є складовою процедури військового обліку (чи то повідомлення військкомату про військовозобов’язаних та призовників, прийнятих на роботу або звільнених з роботи, чи то звіряння особових карток працівників з обліковими даними військкоматів), слугує підставою для притягнення роботодавця до відповідальності за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Отже, якщо в організації від створення не ведеться військовий облік, роботодавець може бути притягнутий до відповідальності на підставі статті 210-1 КпАП, а розмір штрафу становитиме від 510 до 1700 грн.

Справи про порушення ведення військового обліку розглядають військові комісаріати. Від імені військових комісаріатів розглядати ці справи й накладати адміністративні стягнення мають право районні, районні в місті, міські чи міськрайонні військові комісари (ст. 235 КпАП).

Провадження в справах про адміністративні правопорушення та виконання постанов про накладення адміністративних стягнень регулюються розділами IV-V КпАП.

Ольга Догадіна керівник експертної групи «Експертус Кадри»
Визначте, кому доцільно доручити табельний облік, адаптуйте форму табеля під потреби підприємства, заповніть табель без помилок, навіть якщо працівники працюють за режимом, відмінним від звичайного, та правильно оберіть позначки для неявок

Відповідальність роботодавців у сфері військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Вид адміністративного правопорушення

Стаття КпАП

Відповідальність

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

210-1

Накладення штрафу на посадових осіб — від 30 до 100 нмдг; при повторному протягом року вчиненні порушення, передбаченого частиною першою ст. 210-1 КпАП, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, — накладення штрафу на посадових осіб від 100 до 300 нмдг

Неподання підрозділами по роботі з кадрами організацій незалежно від підпорядкування і форм власності щорічно в строки, встановлені Міністерством оборони України, до відповідних військових комісаріатів списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць

211-2

Штраф від 1 до 3 нмдг; при повторному вчиненні правопорушення протягом року — штраф від 3 до 7 нмдг

Прийняття керівниками або іншими посадовими особами організацій на роботу військовозобов’язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання

211-3

Незабезпечення керівниками або іншими відповідальними за військово-облікову роботу посадовими особами організацій на вимогу військових комісаріатів сповіщення військовозобов’язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати або перешкода зазначених посадових осіб своєчасній явці громадян на збірні пункти чи призовні дільниці

211-4

Керівника організації (іншу посадову особу) може бути притягнуто до кримінальної відповідальності у порядку, визначеному статтею 114-1 Кримінального кодексу України. Так, перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період карається позбавленням волі на строк від 5 до 8 років. Те саме діяння, яке призвело до загибелі людей або інших тяжких наслідків, карається позбавленням волі на строк від 8 до 15 років.


Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"



зміст

Зміни у бронюванні

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді