Зокрема, держава сприяє професійній та трудовій підготовці таких дітей, надає їм можливість першочергово влаштовуватися на вакантні робочі місця, забезпечує надання їм першого робочого місця, проводить для них інформаційні та професійні консультації.
Реалізацію функцій держави в галузі працевлаштування дітей-сиріт здійснюють наступні суб’єкти:
- Державна служба зайнятості;
- органи місцевої влади — сільські, селищні, районні та міські держадміністрації;
- спеціалізовані установи з профорієнтації;
- молодіжні центри праці;
- громадські організації тощо.
У межах своєї компетенції зазначені вище установи організовують допомогу та підтримку дітям-сиротам при пошуку роботи, а відтак — при оформленні на підприємстві.
Так, з метою забезпечення пріоритету прав дітей-сиріт на працевлаштування, територіальні державні адміністрації на місцях заздалегідь бронюють для них вакантні місця в компаніях та установах, розташованих в межах відповідної територіальної одиниці.
Крім того, територіальні державні адміністрації можуть залучати дітей-сиріт до оплачуваних громадських робіт в підприємствах комунальної власності, або надавати їм правову допомогу при укладанні цивільно-правових договорів підряду для виконання робіт в компаніях будь-якої іншої форми власності.
Для покращення практичних трудових навичок дітей-сиріт територіальна громада спільно з центрами зайнятості бере участь у професійній підготовці дітей старшого віку та учнів випускних класів і може організовувати для них трудове стажування, або навіть оплачувану часткову зайнятість у позанавчальні години.
Фінансування витрат, пов’язаних зі вступом дитини-сироти до вищого навчального закладу та працевлаштуванням, здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням чинних соціальних стандартів.
В цілому державна політика в сфері соціального захисту дітей-сиріт полягає в тому, що по завершенню навчання кожна дитина-сирота має бути забезпечена роботою відповідно до її рівня підготовки. Уповноважені суб’єкти повинні докладати максимум зусиль для надання дитині якісної допомоги в галузі наступного працевлаштування. Відповідальність за належну трудову підготовку та направлення дітей-сиріт на перше робоче місце покладається як на органи місцевої виконавчої влади, так і на адміністрацію установи, де виховувалась дитина.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
