ТЦК не може направляти штраф до виконавчої служби, якщо постанову оскаржено

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Кадровик-01. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Ми вже відібрали головне для вас
Автор
Головний редактор порталу «Кадровик-01»
Кодекс про адмінправопорушення прямо забороняє примусове виконання постанови, яка ще не набрала законної сили

ТЦК не може направляти штраф до виконавчої служби, якщо постанову оскаржено

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) не мають права направляти постанову про адміністративне правопорушення до виконавчої служби, якщо вона перебуває на стадії оскарження.

Відповідно до статті 299 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено законом. Однак у разі оскарження постанови її виконання відкладається — вона може бути виконана лише після того, як скаргу буде залишено без задоволення.

Згідно зі статтею 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше ніж через 15 днів з дня вручення постанови, а в разі її оскарження — не пізніше ніж через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Таким чином, закон прямо передбачає, що оскарження постанови виключає можливість її примусового виконання, доки рішення не набуло законної сили.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання, якщо рішення, на підставі якого його видано, не набрало законної сили (крім випадків негайного виконання). Тож державний виконавець зобов’язаний відмовити у відкритті виконавчого провадження та повернути постанову ТЦК та СП, якщо вона ще оскаржується.

На практиці ж часто державні виконавці не перевіряють, чи набрала постанова законної сили або чи перебуває вона в процесі оскарження. До того ж закон не вимагає обов’язкового залучення відділу Державної виконавчої служби як третьої сторони у таких справах. Через це трапляються ситуації, коли ТЦК та СП, навіть будучи відповідачами у суді, помилково направляють постанову до виконавчої служби. Водночас жодної відповідальності для посадових осіб за такі дії чинне законодавство не передбачає.

Telegram-канал «Кадровик-01. Новини»

Обов’язок перевіряти, чи набрало рішення законної сили, покладено саме на державного виконавця. Проте в більшості випадків він не має процесуальної можливості отримати достовірну інформацію про стан судового оскарження.

Отже, КУпАП не дозволяє направляти постанову для примусового виконання, якщо вона не набрала законної сили. У зв’язку з цим юристи радять, у разі подання скарги до суду, повідомити про це ТЦК та СП — письмово або електронною поштою — та вимагати утриматися від направлення постанови до органів виконавчої служби до завершення розгляду справи.

За інформацією Telegram-каналу адвоката Дар’ї Тарасенко

додаток

Норматив працевлаштованих осіб з інвалідністю за І квартал 2026 року — перевіряємо розрахунок

Статті за темою

Усі статті за темою

ВОС 999 у Резерв+: що означає і чи потрібно щось робити

«ВОС 999» — це військово-облікова спеціальність, яка зазначається для військовозобов’язаних осіб, котрі не мали досвіду проходження військової служби або навчальних зборів. Що означає ВОС 999 у Резерв+? Який сенс містить військово-облікова спеціальність 999? Чому в Резерв+ «ВОС 999. Потребує проходження БЗВП» з’являється у деяких користувачів? Відповіді на ці питання — у статті
9447

Працівники за кордоном і Резерв+: облік та нюанси

Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
1394

Робота під час повітряної тривоги

Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
12732

Як перевірити актуальність даних у Резерв+ перед звітністю

Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
1398

Що таке «Резерв+» і як кадровику працювати з цією системою

В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
5459

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді