Федерація профспілок України розуміючи необхідність проведення подальшого реформування податкової системи України, висловлює своє розчарування розробленим Державною фіскальною службою України проектом Концепції реформування податкової системи, а також відсутністю відкритого і відвертого соціального діалогу з обговорення даного проекту.
Не зважаючи на окремі позитивні моменти даного проекту (зокрема, щодо скорочення кількості податків і зборів, зближення бухгалтерського та податкового обліку, збільшення втричі ставки податку на доходи фізичних осіб на дивіденди), мета та цілі даного проекту все ж мають доволі асоціальну направленість.
Зокрема, в частині реформування зарплатних податків в Україні.
Переважна більшість запропонованих проектом Концепції моделей введення прогресивної шкали оподаткування носить вкрай фіскальний характер та значно збільшує податковий тиск на найманих працівників. А якщо до цього ще додати введення військового збору, зростання цін, реальне зменшення заробітної плати для переважної більшості працівників, зупинення роботи десятків підприємств в Україні, зростання масового безробіття, продовження невиплати зарплат, то все це врешті решт призведе до соціального колапсу.
Отже виходить, що метою реформування податку на доходи фізичних осіб є збільшення доходів бюджету за рахунок збільшення дірки в й до того худому гаманці легально чесно працюючих українських громадян.
В той же час, досвід країн, які стикалися з фінансовими потрясіннями, свідчить, що в складних економічних і політичних умовах фіскальний тягар, навпаки, повинний бути зміщений на найбільш заможні верстви населення. Альтернативними варіантами подолання дефіциту держбюджету, на думку Федерації профспілок України, може стати:
- розширення переліку корисних копалин, за видобуток та реалізацію яких стягується рента;
- введення податку на розкіш шляхом введення диференційованої шкали оподаткування ПДВ: на дорогоцінні товари найбільші ставки, а на товари першої необхідності – найменші, або звільнення їх від оподаткування, як це практикується в країнах ЄС; введення податку з власників транспортних засобів на легкові автомобілі з великим об'ємом двигуна.
- суттєве підвищення акцизного податку на алкогольні, слабоалкогольні напої та тютюнові вироби.
До того ж, ФПУ продовжує наполягати на тому, що фундаментом забезпечення принципу соціальної справедливості в оподаткуванні повинно бути:
усунення нерівності та забезпечення уніфікації в підходах до оподаткування заробітної плати порівняно з іншими доходами (бізнес сплачує податок лише з частини доходів – прибутку, зменшеного на собівартість продукції, яка по суті виконує функцію неоподатковуваного мінімуму), а відтак впровадження до трудових доходів єдиного принципу – оподаткування прибутку (за мінусом величини прожиткового мінімуму, що є еквівалентом собівартості праці).
Стосовно питання реформування єдиного соціального внеску разом із податком на доходи фізичних осіб, то ФПУ вчергове наголошує:
За природою походження внески на соціальне страхування не є податками і не входять до складу державного бюджету, вони мають цільове страхове призначення – на відшкодування втраченого заробітку внаслідок хвороби, нещасного випадку на виробництві та в інших випадках непрацездатності.
Має дотримуватись основний принцип системи соціального страхування – розміри єдиного соціального внеску мають покривати видатки на матеріальне забезпечення та надання соціальних послуг застрахованим особам, а також на функціонування самої системи соціального страхування.
Відповідно до діючого законодавства, для того, щоб за повний страховий стаж заробити мінімальну пенсію, працівник має отримувати мінімальну заробітну плату в розмірі 3093 грн. А при зниженні розміру єдиного соціального внеску мінімальна заробітна плата відповідно має бути ще більшою.
Запропонований проект Концепції реформування податкової системи України не тільки не розв’язує цю проблему, а ще більше її поглиблює.
