Алгоритм розроблено відповідно до урядового Порядку бронювання військовозобов'язаних і постанови КМУ від 30 травня 2026 року № 692

Міністерство освіти і науки опублікувало алгоритм бронювання військовозобов'язаних працівників закладів освіти, підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління МОН або провадять діяльність у сфері освіти і науки. Документ пояснює порядок отримання статусу критично важливого підприємства та подальшого бронювання працівників через портал Дія.
Щоб отримати статус критично важливого підприємства, заклади освіти, підприємства, установи та організації, які працюють у сфері освіти і науки, повинні звернутися до МОН та підтвердити відповідність установленим критеріям. До звернення необхідно додати підтвердні документи, інформацію про кількість військовозобов'язаних працівників, податкову звітність за останній податковий період та інші відомості, передбачені алгоритмом.
Після отримання статусу критично важливого бронювання працівників здійснюється через портал Дія за списками, які формує керівник установи або уповноважена особа. Після підписання списку кваліфікованим електронним підписом інформація передається до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Автоматичне переведення працівника на спеціальний військовий облік відбувається протягом 72 годин за умови, що він перебуває на військовому обліку, працює у відповідній установі, уточнив персональні дані та не перебуває в розшуку. Відомості про надану відстрочку відображаються в електронному військово-обліковому документі.
Водночас МОН нагадує: чинні станом на 1 червня 2026 року накази про визначення підприємств, установ і організацій критично важливими зберігають чинність лише протягом строку, на який їх прийнято, але не довше ніж до 1 вересня 2026 року.
Час від часу секретар або діловод на підприємстві стикається із проблемою перевидавання наказів. Коли це необхідно робити? Адже строку дії наказу безпосередньо в документі не визначають — лише строки виконання окремих завдань або наказу загалом
Заява — це письмове офіційне повідомлення і/або прохання, яке подають на ім’я посадової особи, зазвичай — це керівник організації.
Легким в оформленні звільнення працівника за прогул вважає лише той, хто ніколи його не проводив. Зі сторони здається, що достатньо скласти акт, визнати причину неявки на роботу не поважною і підготувати відповідний наказ. Однак, пам’ятайте, що проблеми можуть виникнути потім. Приміром, звільнений працівник подасть позов до суду і доведе, що ви припустилися процедурної помилки під час звільнення по статті за прогул. Щоб уникнути подібних неприємностей, потрібно не тільки мати загальну уяву про складові процедури, але й розуміти порядок оформлення звільнення за прогул без поважних причин. Тож дійте за алгоритмом від експертів Експертус Кадри.
З назви статті вже зрозуміло, що проведення стажування на робочому місці до оформлення трудових відносин є порушенням чинного законодавства. Але проходження стажування законодавчо передбачено для певних категорій осіб, зокрема, студентів, безробітних, державних службовців тощо.
Перед прийняттям на роботу (укладанням трудового договору) необхідно перевірити у претендента наявність всіх необхідних документів та їх легітимність. Законодавство визначає перелік основних документів, які претендент має подати під час укладення трудового договору, а також встановлює випадки, коли можуть знадобитися додаткові документи. Які документи потрібні для влаштування на роботу та на що слід звернути увагу кадровику? Чи потрібен військовий квиток для працевлаштування? Які документи, що посвідчують особу може вимагати роботодавець, а які — не має права? Розбираємося з основними вимогами та правилами оформлення працівника