Роботодавець збирає інформацію про розмови по корпоративному телефону: законно чи ні? Верховний Суд виніс вердикт

У Верховному Суді ухвалили рішення щодо законності збору роботодавцем інформації про використання корпоративного мобільного телефону та інші дані стосовно приватного життя працівників. Тут розглянули справу працівника, який запідозрив, що внутрішня служба безпеки на підприємстві незаконно збирала інформацію про його телефонні розмови (роботодавець відмовився надавати доступ до даних, які він отримував від оператора мобільного зв'язку).

У першій інстанції та в апеляції у задоволенні скарги відмовили, вирішивши, що запити роботодавця до мобільного оператора були пов'язані із перевіркою використання робочого часу та дотримання внутрішніх правил. Крім того, судді вирішили, що, оскільки йдеться саме про корпоративний мобільний номер, не доцільно говорити про персональні дані або конфіденційну інформацію особи.

Читайте також

• Чи мусить роботодавець надавати на вимогу ТЦК номери телефонів працівників

Втім, після рішення Європейського суду у справі суд з прав людини, де було зазначено, що українські суди фактично не перевірили, чи відбулося втручання роботодавця у приватне життя та чи було воно виправданим і пропорційним (також встановлено порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), позивач звернувся до Верховного Суду задля перегляду судових рішень.

У ВС, своєю чергою, зазначили, що право роботодавця на контроль за використанням робочого часу не є абсолютним і має межі, обумовлені дотриманням особистих прав працівника. Тут звернули увагу на те, що встановлення того, чи охоплюється певна інформація визначенням персональних даних або конфіденційності, не звільняє суд від обов'язку перевірити, чи не було порушене право на недоторканність приватного життя під час отримання цієї інформації певним способом. Також тут звернули увагу, що у попередніх інстанціях варто було визначити, чи були вжиті роботодавцем заходи дійсно об'єктивно виправданими та нагально необхідними. Натомість, як зазначили у Великій Палаті Верховного Суду, їхні колеги обмежилися формальним аналізом змісту витребуваної роботодавцем інформації. 

З урахуванням викладеного, звернення особи частково задовольнили, скасувавши попередні рішення судів та направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

За інформацією Єдиного державного реєстру судових рішень