У Верховній Раді намагаються зрозуміти, чому дискусія щодо працевлаштування іноземців така гостра

У Верховній Раді обговорили питання зайнятості та українського ринку праці. Так, наприклад нещодавно очільник парламентського комітету з питань освіти Сергій Бабак наголосив на зростанні попиту на працівників із технічними, інженерними, виробничими, будівельними, медичними та науковими компетенціями. Очікується, що до 2036 року попит на працівників у переробній промисловості збільшиться до 1,7 млн осіб, але найбільш стрімким має бути зростання у будівельній галузі (до 1,24 млн осіб).

Тим часом у комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів провели окреме слухання з теми «Ринок зайнятості України під тиском: залучення іноземної робочої сили, захист українських працівників та контроль держави за міграційними процесами». До події долучилися не лише народні депутати, а й представники бізнесу, наукової спільноти, громадських організацій та  центральних і місцевих органів влади.

Трудові відносини з іноземцем

Першочергово у парламенті звернули увагу на те, що наразі (без урахування Сил оборони України та роботодавців, які працевлаштовують менш ніж 10 осіб) кількість громадян, зайнятих у продуктивному секторі економіки, становить приблизно 4,9 млн осіб. Такі показники назвали надзвичайно тривожним сигналом для державної економіки.

При цьому в парламентському комітеті окрему увагу було приділено питанню застосування праці іноземців та осіб без громадянства і відповідної видачі дозволів.

Очільниця комітету звернула увагу, що, у порівнянні з 2020-м роком, кількість іноземних громадян на ринку праці скоротилася майже вдвічі: з 9 880 до 4 720 осіб. Попри таке помітне скорочення показників, нардепи звернули увагу на диспропорційно непропорційно гостру суспільну дискусію щодо залучення до українського ринку праці іноземних громадян. У парламенті було вирішено, що влада на місцях має провести додатковий аналіз територіального розміщення іноземних працівників та дослідити особливості їхнього працевлаштування в окремих регіонах. 

Для уникнення конфліктів у парламенті пропонують дотримуватися принципу, за яким першочергове право на зайняття робочих місць повинні мати громадяни України, а дозволи на працевлаштування іноземців слід видавати після підтвердження відсутності відповідних українських працівників і на рівні регіону, і в державі загалом.

Народні депутати також надали детальну інформацію за різними галузями економіки (тут наголосили, що такі структуровані статистичні дані використовуються вперше). Так, наприклад, зафіксоване зростання зайнятості іноземних громадян у сферах:

переробної промисловості, адміністративного та допоміжного обслуговування, тимчасового розміщення та організації харчування.

Крім того, народні обранці озвучили проблему знелюднення прифронтових регіонів внаслідок виїзду громадян, що створює суттєві соціально-економічні ризики та може негативно впливати на збереження Україною своїх територій. При цьому залучення іноземців до роботи у цих регіонах і, насамперед, у сфері охорони здоров'я у парламенті відзначили як позитивну тенденцію. 

Робота з документами

• Наказ про прийняття іноземця
• Звіти про працевлаштованих іноземців

Загалом же нардепи нагадали про необхідність імплементації Директиви (ЄС) № 2024/1233, положення якої стосуються запровадження механізму «єдиного вікна» для працевлаштування іноземців. Ідеться про комплексне та одночасне надання послуг та здійснення усіх адміністративних процедур, пов'язаних із працевлаштуванням іноземних громадян. Передбачено, що питання надання дозволу на працевлаштування, оформлення посвідки на тимчасове проживання, визначення можливості перевезення членів сім'ї, забезпечення житлом, медичним обслуговуванням, соцгарантіями тощо мають вирішуватися одночасно.

Наразі у Верховній Раді зареєстровано декілька законопроєктів, які стосуються цього питання:

• № 11006 «Про внесення змін до деяких законів України щодо скасування дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства»;
• № 11405 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку працевлаштування іноземців в Україні»;
• № 14211 «Про внесення змін до деяких законів України щодо працевлаштування іноземців та осіб без громадянства».

У парламенті також наголосили, що спрощення механізму працевлаштування іноземних громадян має супроводжуватися ретельним дотриманням правил безпеки (запобігання нелегальній міграції та забезпечення повноцінної інтеграції іноземних громадян в українське суспільство, що включає повагу до української мови, культури, традицій та інших суспільних цінностей). Передбачено, що до розгляду заяв про працевлаштування іноземців мають залучатися правоохоронні органи, які аналізуватимуть дані щодо особи, щоб не допустити на територію України громадян, які можуть встановити загрозу громадській безпеці або сприяти поширенню негативних криміногенних явищ.

За інформацією Верховної Ради України