Кабінет Міністрів України оновив порядок надання та переоформлення відстрочок від призову під час мобілізації. Відтепер військовозобов'язані, які мають чинну відстрочку, зможуть переоформити її за іншою законною підставою без ризику втратити захист на час розгляду заяви

Головна зміна полягає в тому, що подання заяви про переоформлення відстрочки не припинятиме дію вже наданої відстрочки. Вона залишатиметься чинною до моменту ухвалення рішення комісією, якщо не виникли підстави для її скасування.
Переоформити відстрочку можна, якщо у військовозобов'язаного з'явилася нова підстава, передбачена статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Наприклад, якщо особа мала відстрочку у зв'язку з навчанням, а згодом отримала право на неї через сімейні обставини.
Уряд також визначив порядок ухвалення рішень. Якщо комісія погодить переоформлення, попередню відстрочку скасують лише після внесення нових відомостей до реєстру «Оберіг». Якщо ж у переоформленні буде відмовлено, чинна відстрочка діятиме до закінчення встановленого строку.
Крім цього, змінами передбачено можливість подання заяв через ЦНАП із використанням Порталу Дія, автоматичну перевірку даних заявника, розгляд заяви протягом семи робочих днів (або до 15 робочих днів у разі необхідності додаткових запитів), а також внесення інформації до реєстру «Оберіг» протягом одного дня після позитивного рішення.
Окремо уточнено порядок оформлення відстрочок для заброньованих працівників, державних службовців та окремих категорій посадових осіб.
За інформацією Міноборони
Що має врахувати кадровик, якщо працівник просить надати відпустку в умовах воєнного стану?
«ВОС 999» — це військово-облікова спеціальність, яка зазначається для військовозобов’язаних осіб, котрі не мали досвіду проходження військової служби або навчальних зборів. Що означає ВОС 999 у Резерв+? Який сенс містить військово-облікова спеціальність 999? Чому в Резерв+ «ВОС 999. Потребує проходження БЗВП» з’являється у деяких користувачів? Відповіді на ці питання — у статті
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті