Якщо працівник отримав поранення під час виконання роботи внаслідок обстрілу чи іншої бойової дії, роботодавець повинен не лише організувати допомогу, а й виконати визначену законом процедуру розслідування. Від цього залежить право потерпілого на страхові виплати та соціальні гарантії

Держпраці нагадує: якщо працівник отримав поранення або загинув під час виконання трудових обов'язків унаслідок бойових дій, роботодавець повинен діяти відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, затвердженого постановою Кабміну № 337.
Такі випадки підлягають спеціальному розслідуванню, незалежно від того, наскільки тяжкими є отримані травми. Це стосується поранень, спричинених ракетними ударами, артилерійськими обстрілами, атаками дронів, авіабомбардуваннями та іншими бойовими діями.
Після події роботодавець має:
- організувати надання медичної допомоги потерпілому;
- за можливості зберегти місце події або провести його фото- й відеофіксацію;
- не пізніше наступного робочого дня повідомити Держпраці, Пенсійний фонд та інші органи у випадках, передбачених законодавством;
- забезпечити спеціальній комісії доступ до місця події та всі необхідні документи для проведення розслідування.
Важливо, що спеціальну комісію створює не роботодавець, а Держпраці або її територіальний орган. Саме комісія встановлює, чи пов'язаний нещасний випадок із виробництвом, оформлює акт за формою Н-1 та визначає обставини події.
У Держпраці наголошують: своєчасне повідомлення та правильне оформлення документів мають вирішальне значення. Саме вони є підставою для призначення потерпілому або членам його сім'ї страхових виплат, компенсацій та інших соціальних гарантій.
За інформацією Facebook-сторінки Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради
Питання виїзду за кордон у період воєнного стану в Україні залишається актуальним, особливо для тих, хто підлягає бронюванню. Відпустка заброньованого за кордоном — це складна і багатогранна тема, яка вимагає уважного аналізу законодавчих змін та практичних механізмів реалізації такого виїзду
Що має врахувати кадровик, якщо працівник просить надати відпустку в умовах воєнного стану?
«ВОС 999» — це військово-облікова спеціальність, яка зазначається для військовозобов’язаних осіб, котрі не мали досвіду проходження військової служби або навчальних зборів. Що означає ВОС 999 у Резерв+? Який сенс містить військово-облікова спеціальність 999? Чому в Резерв+ «ВОС 999. Потребує проходження БЗВП» з’являється у деяких користувачів? Відповіді на ці питання — у статті
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.