11.02.2016 робоча група ВР України з доопрацювання проекту Трудового кодексу обговорила питання максимальної тривалості робочої зміни, часу початку і закінчення щоденної роботи, порядок застосування ненормованого робочого часу, перенесення робочих днів у зв’язку зі святами.
Про підсумки роботи розповів головуючий на засіданні РГ від сторони профспілок заступник голови Укрнафтогазпрофспілки Сергій Українець.
Норма робочого часу регулюватиметься виключно законом
Робоча група відхилила пропозицію про те, щоб норму робочого часу визначати не тільки у відповідності із законодавством, але й прописувати умови її встановлення у колективному договорі. На переконання представників профспілок, це дозволяло би підміняти законну норму та в окремих випадках збільшувати тривалість робочого часу.
Визначено максимальну тривалість робочої зміни
РГ погодилася із пропозицією про встановлення максимальної тривалості робочої зміни на рівні 12 годин. З одного боку, це спрощує процес організації багатозмінної роботи на виробництві, а з іншого — підвищує захищеність працівників, тому що чинне законодавство не визначає максимальну тривалість робочої зміни.
Захищено права працюючих інвалідів
З проекту ТК пропонувалося вилучити норму про те, що робота інвалідів у нічний час допускається лише за їх письмовою згодою та за умови, якщо це не суперечить рекомендаціям медико-соціальної експертної комісії. РГ відхилила таку пропозицію, оскільки вона спрямована на утиснення прав працюючих інвалідів.
Унормовано час початку і закінчення щоденної роботи
Враховано поправку до статті 140 ТК, відповідно до якої час початку і закінчення щоденної роботи визначається не лише колективним договором, а й правилами внутрішнього розпорядку.
Врегульовано порядок застосовування ненормованого робочого часу
У статті 152 «Граничні норми застосування надурочних робіт» ТК пропонувалося тривалість надурочних робіт протягом року зменшити від 120 до 60 годин. РГ не підтримала цю пропозицію, зважаючи на те, що в межах 120 годин оплата понадурочної роботи має бути подвійної.
Також збережено норму про те, що роботодавець зобов’язаний вести облік виконаної роботи понад нормою робочого часу, щоб відповідно її оплачувати.
Збережено норму про те, що у разі систематичного залучення працівника до роботи понад нормою робочого часу, така робота вважається понадурочною. Тобто роботодавцеві дозволяється застосовувати ненормований робочий день лише 1 раз на місяць, але працівник у таких випадках має право на додаткову відпустку до 7 днів та/або на підвищений розмір оплати праці. Якщо роботи понад нормою потрібно протягом місяця застосувати повторно, другий день роботи понад нормою (а також усі наступні) має оплачуватись працівникові у подвійному розмірі. Це позитивна новація законодавства.
Встановлено право на додаткову спеціальну перерву в роботі
Збережено редакцію 1-го читання статті 155 ТК щодо тривалості перерви впродовж робочого дня. Перерва, що надається працівникові для відпочинку і харчування і яка не включається до тривалості робочого часу, становить не більше 2-х годин і не менше 30 хвил.
Профспілки запропоновували надати працівникам право на спеціальну перерву під час роботи не тільки у холодну пору року для обігріву, але й у спекотну (влітку) — для охолодження. Цю пропозицію підтримала РГ.
Захищено право на додаткові вихідні
Зі статті 158 ТК пропонувалося виключити норму про те, що у разі, коли загальний вихідний день (тобто — неділя) збігається з державним або релігійним святом, то цей вихідний переноситься на наступний за святковим день. Більшістю голосів членів РГ цю поправку не було підтримано. Враховано пропозицію профспілок поширити дію цієї статті не тільки на загальні, а на всі вихідні дні, що є покращенням умов для працівника.
Унормовано порядок залучення працівників до роботи у вихідні
Статтею 159 ТК передбачається, що працівники можуть бути залучені до роботи у вихідні дні виключно для необхідності ліквідації наслідків аварії або катастрофи, для виконання невідкладних робіт з метою забезпечення подальшої нормальної роботи підприємства тощо. В усіх інших випадках, коли є потреба працювати у вихідний, така робота допускається лише за наявності письмової згоди працівника.
Група депутатів пропонувала вилучити норму про письмову згоду, з чим не погодилася РГ.
У частині 5 статті 161 ТК закріплено норму про те, що копію наказу про залучення працівника до роботи у вихідний день роботодавець зобов’язаний не пізніше наступного дня після його підписання передати на погодження до виборного органу первинної профспілкової організації.
Пропонувалося також вилучити цю норму із ТК, але пропозиція не отримала необхідної кількості голосів.
Відпустку для профспілкового навчання включено до переліку оплачуваних відпусток
Взято до уваги пропозицію профспілок і до переліку оплачуваних відпусток, прописаному у статті 165 ТК, включено відпустку для профспілкового навчання, що передбачено Законом України «Про відпустки».
Мінімальна тривалість щорічної відпустки становитиме 28 днів
Важливе рішення прийнято РГ стосовно мінімальної тривалості щорічної основної трудової відпустки. У проекті ТК, прийнятому у першому читанні, в статті 170 щорічна трудова відпустка за кожен робочий рік встановлена тривалістю 28 календарних днів. Однак, роботодавці запропонували її зменшити до 24 днів, як це передбачено діючим законодавством.
Представники профспілок, посилаючись на вимоги ратифікованої Україною Європейської соціальної хартії, в якій записано, що тривалість мінімальної трудової відпустки має бути не менш 4 тижнів, переконали членів РГ залишити цю законодавчу новацію в ТК.
⚡ ТОП-5 консультацій ⚡
- Класифікатор професій
- Відсторонення невакцинованого працівника
- Зразок оформлення наказу за ДСТУ 4163:2020
- Звіт про квоту 2022
- Трудовий договір
