Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз’яснив, які дії роботодавця судам слід трактувати як дискримінацію

Вищий Спеціалізований Суд України у листі № 10-644/0/4-14 від 07.05.2014 на запит Мін’юсту та МЗС України висловив свою позицію щодо того, які дії роботодавця можуть розцінюватися як прояв дискримінації у сфері трудових відносин

Аналізуючи норми національного і міжнародного права, спрямовані на протидію та запобігання дискримінації, Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі — ВССУ) дійшов висновку, що перелік ознак, за якими не може бути привілеїв або обмежень у реалізації трудових прав громадян, визначених законодавством, не є вичерпним. Зокрема, недопустимим є порушення рівності трудових прав громадян не лише на підставі ознак, зазначених у частині другій статті 24 Конституції України, статті 21 Кодексу законів про працю України,  пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України від 06.09.2012 № 5207-VI «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», а й за ознаками віку, кольору шкіри, іншими фізичними ознаками (вага, зріст, вади мовлення, вади обличчя), сімейного стану, сексуальної орієнтації тощо.

Роботодавцям слід враховувати таку позицію ВССУ як при прийнятті на роботу, так і в процесі реалізації трудових відносин, оскільки лист має бути не тільки доведений до відома судів, а й використовуватися при розгляді справ про належне забезпечення рівності трудових прав громадян.