Відшкодування моральної шкоди членам сім’ї працівника, який загинув унаслідок нещасного випадку на виробництві, здійснюється відповідно до положень статті 1167 та частини другої статті 1168 Цивільного кодексу України, а не за нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі — Закон № 1105).
Зокрема, згідно із зазначеними вище нормами цивільного законодавства моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. При цьому моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім’єю.
У свою чергу Закон № 1105 передбачає можливість відшкодування потерпілому моральної (немайнової) шкоди Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі — Фонд), заподіяної умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності, а також у разі тимчасової, стійкої часткової чи повної втрати потерпілим професійної працездатності. Виплата ж Фондом грошових сум на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю застрахованої особи унаслідок нещасного випадку на виробництві, членам її сім’ї Законом № 1105 не передбачена.
Тому якщо нещасний випадок стався з вини роботодавця, зокрема, у зв’язку з порушенням посадовими особами організації вимог законодавства з охорони праці (вимог посадових інструкцій, системи управління охороною) та незабезпеченням безпечних умов праці, відшкодовувати моральну шкоду, завдану загибеллю працівника внаслідок нещасного випадку на виробництві, членам його сім’ї буде саме роботодавець.
