«Починаємо поступово знищувати паперові процеси в держорганах. Починаємо зі складника, на який припадає більша частка паперового документообігу — кадрового», — анонсував плани уряду Міністр Кабінету Міністрів Дмитро Дубілет на своїй сторінці у Facebook.
За оцінкою Міністра, лише на канцелярію навколо кадрових документів держава витрачає 50-100 млн грн щороку. А скільки витрачається намарно часу і талантів — оцінити неможливо.
Ключові зміни, анонсовані Д. Дубілетом:
1. Заборонити подання документів у паперовій формі для прийняття на роботу, у т. ч. в порядку конкурсу.
Цей захід може видатися занадто жорстким, — зауважив Міністр, але, по-перше, нам треба «прищеплювати» цифрому грамотність державним службовцям. По-друге, декларації до НАЗК вже подають в електронній формі, а ЕЦП є у всіх.
2. Позбавитися копій документів, відомості з яких є в електронних реєстрах. Зокрема, йдеться про копії дипломів, паспортів.
3. Скасувати такий обов’язковий нині для державних службовців документ як автобіографія.
4. «Трудові книжки мають нарешті піти в історію. Це оцінить і бізнес», — зауважив Міністр.
5. Перевести весь кадровий документообіг у цифровий формат. У тому числі й все те, що стосується конкурсу, прийняття, відпусток, відряджень, звільнені.
6. Оцифрування паперових архівів документів з особового складу, переведення архівів в електронний вигляд.
За словами Міністра, «Закони, що зобов’язують зберігати паперові справи 75 років, мають залишитися в минулому сторіччі. Це також буде на користь бізнесу».
ОНЛАЙН СЕРВІС: Строки зберігання документів ➤➤➤
7. Створити єдиний державний реєстр державних службовців. Нині ця інформація розкидана по різних органах у різних форматах. Реєстр дасть змогу централізувати і комунікації, й інші аспекти управління персоналом.
Для реалізації змін уряду треба підготувати кілька законопроєктів, ухвалити кілька постанов, а також запровадити «правильне IT», з особливою увагою на кібербезпеку.
Дмитро Дубілет розраховує, що втілити усі ці зміни в життя уряд зможе за 6-9 місяців.
Зауважимо, що всі ці зміни щонайперше стосуватимуться державних органів і системи державної служби. Варто очікувати, що аналогічні зміни поступово запроваджуватимуться і в органах місцевого самоврядування, а потім і для підприємств недержавного сектору економіки.
До відома.
Ідея скасувати трудові книжки — не нова. Ще 2015 року кадрову спільноту збентежили заяви міністра Айвараса Абромавичуса про те, що очолюване ним Мінеконорозвитку підготувало пакет законопроєктів для скасування трудових книжок.
За словами міністра, трудові книжки як офіційні персональні документи, що містять записи про працевлаштування громадян, були широко поширені в СРСР, Третьому Рейху, НДР та Болгарії, використовуються в багатьох країнах СНД. Посадовці Мінекономрозвитку тоді називали трудові книжки «паперовими монстрами», які є пережитком СРСР.
Для скасування трудових книжок у 2015 році треба було внести зміни до 22 законів.
Ідеї 2015 року передбачали, що замість обов’язкової трудової книжки працівників мали наділити правом надати інформацію (резюме), характеристики, рекомендації та інші документи, що характеризують попередню роботу. А роботодавці мали б право перевірити достовірність інформації.
Замість трудової книжки планували вести облік трудової діяльності працівника в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Ірина Іванченко,
шеф-редактор Експертус Кадри