ВРУ запланувала нові зміни в КЗпП

Роботодавець матиме більше підстав звільнити працівника, погоджувати звільнення з профспілкою не потрібно.

ВРУ запланувала нові зміни в КЗпП

Основні зміни у законодавстві про працю 2019-2020

12.12.2019 політична партія «Слуга народу» зареєструвала проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо додаткових підстав звільнення» (законопроект № 2584). Одна з ініціаторів законопроекту Третьякова Г.М. Голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.


Законопроект № 2584 пропонує змінити деякі підстави звільнення та додати нові:

  • смерть, визнання безвісно відсутнім чи оголошення померлим працівника або фізичної особи — підприємця (п. 10 ст. 36 КЗпП);
  • припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця (доповнено п. 1 ст. 40 КЗпП);
  • невиконання розпоряджень роботодавця або порушення трудових обов’язків визначених трудовим договором, якщо до працівника за це раніше застосовувалося дисциплінарне стягнення(нова редакція п. 3 ст. 40 КЗпП);
  • відсутність на роботі протягом робочого дня без поважних причин (нова редакція п. 4 ст. 40 КЗпП);
  • порушення обов’язку нерозголошення комерційної таємниці (нова редакція п. 9 ст. 40 КЗпП);
  • грубе порушення працівником вимог охорони праці, якщо воно призвело або створило реальну загрозу для його життя чи здоров’я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища (п. 12 ст. 40 КЗпП);
  • втрата довіри до працівника(п. 13 ст. 40 КЗпП);
  • зміна власника юридичної особи (по відношенню до керівника, його заступників та головного бухгалтера) (п. 6 ст. 41 КЗпП).

КЗпП заборонятиме звільняти працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, обумовлене:

1) членством працівника в профспілці або участі у профспілковій діяльності в неробочий час чи, за згодою роботодавця, в робочий час;

2) наміром стати представником працівників або виконанням функцій представника працівників;

3) участю у страйку, організованому відповідно до вимог національного законодавства;

4) оскарженням дій роботодавця за звинуваченням у порушенні трудового законодавства, або зверненням до відповідних органів;

5) расою, кольором шкіри, статтю, сімейним станом, сімейними обов'язками, вагітністю та материнством, віросповіданням, політичними поглядами, національністю або соціальним походженням.

Законопроект № 2584 повністю скасовує для роботодавця обов’язок погодити звільнення працівника з профспілкою. Статті 43 та 43-1 вилучають. Стаття 43 буде регламентувати порядок звільнення працівника у зв’язку з втратою довіри, однак не визначає чи має роботодавець обґрунтувати своє рішення звільнити саме за цією підставою.

Власник або уповноважений ним орган в разі втрати довіри до працівника матиме право з власної ініціативи розірвати з ним трудовий договір.

Про таке рішення власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника у строк:

1) не менше ніж 15 днів — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить не більше 6 місяців;

2) не менше ніж 30 днів — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 6 місяців;

3) не менше ніж за 60 днів — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 5 років;

4) не менше ніж за 90 днів — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 10 років.

ВРУ запланувала нові зміни в КЗпПДізнайтеся, чи можна звільнити з підстав втрати довір’я матеріально відповідальну особу, яка привласнила знайдену річ

За домовленістю з працівником строк попередження можна скоротити та виплатити грошову компенсацію у розмірі подвійного середньоденного заробітку працівника за кожен календарний день зменшення строку такого повідомлення.

Якщо ж працівник не згодний скорочувати строк попередження, роботодавець має право прийняти таке рішення в односторонньому порядку. Компенсація для працівника в такому випадку збільшується до чотирьох розмірів середньоденного заробітку за кожен календарний день зменшення строку такого попередження.

Якщо працівник не згоден підписати додаткову угоду про звільнення у зв’язку з втратою довіри, роботодавець розриває трудовий договір в односторонньому порядку. Роботодавець має повідомити працівника про його звільнення рекомендованим листом з повідомленням про вручення або іншим способом, передбаченим колдоговором.

Також зміниться частина 3 статті 184 КЗпП, яка забороняє звільняти вагітних та жінок з дітьми. Звільнення жінок в період їх вагітності або відсутності на роботі у зв’язку з відпусткою, передбаченою в статті 179 КЗпП, буде незаконним. Виняток — звільнення з причин, не пов’язаних з вагітністю або народженням дитини й наслідками цього або з годуванням дитини. Роботодавець повинен буде довести, що причина звільнення не пов’язана з вагітністю або пологами і з наслідками цього або з годуванням дитини.

ВРУ запланувала нові зміни в КЗпППрацівник на лікарняному: коли можна звільняти, а коли — ні

Якщо ВРУ прийме цей закон, він набуде чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вступить в дію через місяць з дня, наступного за днем його опублікування.

Тож можливо досить скоро роботодавці отримають можливість швидко позбавлятись непотрібних працівників з виплатою незначної компенсації.

Ольга Догадіна

провідний експерт Експертус: Кадри

Особливості трудових договорів із сумісниками

Статті за темою

Усі статті за темою

Новий текст проєкту Закону про працю від Уряду Дениса Шмигаля

Уряд під проводом Прем’єр-Міністра Дениса Шмигаля підготував оновлений проєкт нового Трудового кодексу - Закону про працю. Пропонуємо ознайомитися із текстом, що передали на узгодження до СПО профспілок
9660

Неоліберальний урядовий «Трудовий кодекс» - Закон «Про працю»: як зміниться кадрова робота у 2020 році

Трудовий договір — тільки письмовий, графік відпусток за — бажанням, 30 к. д. відпустки без збереження зарплати, додаткова угода про звільнення... Дізнайтеся, які ще новації заклав Уряд у проєкті Закону «Про працю», що має замінити КЗпП
105407

Проект Трудового кодексу: ще про деякі важливі зміни

Основним предметом обговорення Робочої групи з доопрацювання проекту Трудового кодексу у травні стали технічні коментарі, надані експертами Міжнародної організації праці. Тож розглянемо, яких ще змін зазнав Трудовий кодекс
5025

Новий проект Трудового кодексу України 2016

Трудовий кодекс України прийнято Верховною Радою у першому читанні 5 листопада 2015 року. Проект Трудового кодексу нині доопрацьовується Робочою групою Верховної Ради, до складу якої входять експерти журналу «Кадровик-01». Із текстом прийнятого за основу Парламентом проекту Трудового кодексу ви можете ознайомитися на нашому порталі
3458

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді