Основні зміни у законодавстві про працю 2019-2020
12.12.2019 політична партія «Слуга народу» зареєструвала проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо додаткових підстав звільнення» (законопроект № 2584). Одна з ініціаторів законопроекту Третьякова Г.М. Голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Законопроект № 2584 пропонує змінити деякі підстави звільнення та додати нові:
- смерть, визнання безвісно відсутнім чи оголошення померлим працівника або фізичної особи — підприємця (п. 10 ст. 36 КЗпП);
- припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця (доповнено п. 1 ст. 40 КЗпП);
- невиконання розпоряджень роботодавця або порушення трудових обов’язків визначених трудовим договором, якщо до працівника за це раніше застосовувалося дисциплінарне стягнення(нова редакція п. 3 ст. 40 КЗпП);
- відсутність на роботі протягом робочого дня без поважних причин (нова редакція п. 4 ст. 40 КЗпП);
- порушення обов’язку нерозголошення комерційної таємниці (нова редакція п. 9 ст. 40 КЗпП);
- грубе порушення працівником вимог охорони праці, якщо воно призвело або створило реальну загрозу для його життя чи здоров’я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища (п. 12 ст. 40 КЗпП);
- втрата довіри до працівника(п. 13 ст. 40 КЗпП);
- зміна власника юридичної особи (по відношенню до керівника, його заступників та головного бухгалтера) (п. 6 ст. 41 КЗпП).
КЗпП заборонятиме звільняти працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, обумовлене:
1) членством працівника в профспілці або участі у профспілковій діяльності в неробочий час чи, за згодою роботодавця, в робочий час;
2) наміром стати представником працівників або виконанням функцій представника працівників;
3) участю у страйку, організованому відповідно до вимог національного законодавства;
4) оскарженням дій роботодавця за звинуваченням у порушенні трудового законодавства, або зверненням до відповідних органів;
5) расою, кольором шкіри, статтю, сімейним станом, сімейними обов'язками, вагітністю та материнством, віросповіданням, політичними поглядами, національністю або соціальним походженням.
Законопроект № 2584 повністю скасовує для роботодавця обов’язок погодити звільнення працівника з профспілкою. Статті 43 та 43-1 вилучають. Стаття 43 буде регламентувати порядок звільнення працівника у зв’язку з втратою довіри, однак не визначає чи має роботодавець обґрунтувати своє рішення звільнити саме за цією підставою.
Власник або уповноважений ним орган в разі втрати довіри до працівника матиме право з власної ініціативи розірвати з ним трудовий договір.
Про таке рішення власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника у строк:
1) не менше ніж 15 днів — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить не більше 6 місяців;
2) не менше ніж 30 днів — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 6 місяців;
3) не менше ніж за 60 днів — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 5 років;
4) не менше ніж за 90 днів — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 10 років.
Дізнайтеся, чи можна звільнити з підстав втрати довір’я матеріально відповідальну особу, яка привласнила знайдену річ
За домовленістю з працівником строк попередження можна скоротити та виплатити грошову компенсацію у розмірі подвійного середньоденного заробітку працівника за кожен календарний день зменшення строку такого повідомлення.
Якщо ж працівник не згодний скорочувати строк попередження, роботодавець має право прийняти таке рішення в односторонньому порядку. Компенсація для працівника в такому випадку збільшується до чотирьох розмірів середньоденного заробітку за кожен календарний день зменшення строку такого попередження.
Якщо працівник не згоден підписати додаткову угоду про звільнення у зв’язку з втратою довіри, роботодавець розриває трудовий договір в односторонньому порядку. Роботодавець має повідомити працівника про його звільнення рекомендованим листом з повідомленням про вручення або іншим способом, передбаченим колдоговором.
Також зміниться частина 3 статті 184 КЗпП, яка забороняє звільняти вагітних та жінок з дітьми. Звільнення жінок в період їх вагітності або відсутності на роботі у зв’язку з відпусткою, передбаченою в статті 179 КЗпП, буде незаконним. Виняток — звільнення з причин, не пов’язаних з вагітністю або народженням дитини й наслідками цього або з годуванням дитини. Роботодавець повинен буде довести, що причина звільнення не пов’язана з вагітністю або пологами і з наслідками цього або з годуванням дитини.
Працівник на лікарняному: коли можна звільняти, а коли — ні
Якщо ВРУ прийме цей закон, він набуде чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вступить в дію через місяць з дня, наступного за днем його опублікування.
Тож можливо досить скоро роботодавці отримають можливість швидко позбавлятись непотрібних працівників з виплатою незначної компенсації.
Ольга Догадіна
провідний експерт Експертус: Кадри
