Як тимчасово відкликати працівника з простою
20.03.2020 у ВРУ зареєстрували проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (законопроект № 3725).
Законопроєкт № 3725 вносить зміни до КЗпП:
- в статті 21 з визначення трудового договору виключають норму, що працівник має дотримуватись ПВТР;
- доповнили статтю 24 КЗпП. Якщо працівник працюватиме дистанційно, роботодавець має укласти з ним письмовий трудовий договір. Виняток — роботодавець запроваджує гнучкий режим роботи чи дистанційну роботу на час загрози поширенню епідемії, пандемії та (або) на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру. В цьому випадку достатньо наказу роботодавця;
- визначили умови оплати простою на час карантину. Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину встановленого КМУ оплачують з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу);
- продовжили на час карантину строки звернення до суду для вирішення трудового спору.
Також законопроєкт вводить визначення гнучкого режиму робочого часу та дистанційної роботи.
Гнучкий режим робочого часу — це форма організації праці, яка допускає режим роботи, що є відмінним від визначеного ПВТР. Умова ― працівник дотримує встановлену денну, тижневу чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норму тривалості робочого часу.
Гнучкий режим робочого часу може передбачати:
1) фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки. Можна передбачити поділ робочого дня на частини;
2) змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;
3) час перерви для відпочинку і харчування.
Роботодавець повинен забезпечити облік використання робочого часу працівником.
Законопроєкт визначає, коли гнучкий режим робочого часу, як правило, не використовують:
- безперервно діючі підприємства, установи, організації;
- багатозмінна організація роботи та інші випадки, обумовлені специфікою діяльності, коли виконання обов’язків працівником потребує його присутності в чітко визначені ПВТР години роботи (торгівля, побутове обслуговування населення, вантажно-розвантажувальні роботи, робота транспорту, інше);
- такий режим є несумісним з вимогами щодо безпечних умов праці.
Дистанційна (надомна) робота — це така форма організації праці, коли працівник виконує роботу за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором у т. ч. за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.
При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються ПВТР, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 КЗпП.
Робота дистанційно чи на умовах гнучкого режиму не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
провідний експерт Експертус: Кадри
