Держпраці нагадала, що процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві визначає Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 № 337 (далі ― Порядок).
Робота підприємства в умовах карантину: законні алгоритми ⇗
Нещасний випадок — обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю, зокрема:
- від одержання поранення, травми, у т. ч. внаслідок тілесних ушкоджень;
- гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь;
- одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення;
- ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням;
- одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо (п. 3 Порядку).
Самоізоляція на час карантину: правила організації, оформлення та оплатиГостре професійне захворювання (отруєння) ― захворювання (або смерть), що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу на працівника шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру (у т. ч. інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання).
Якщо етіологія професійного захворювання не вказана в Міжнародній класифікації хвороб і споріднених проблем (МКХ-10), застосовують код Y 96 (фактори, пов’язані з умовами праці) (п. 4, 5 та 7 Інструкції про застосування переліку професійних захворювань, затвердженої наказом МОЗ, Академією медичних наук України, Мінсоцполітики від 29.12.2000 № 374/68/338).
Діагноз гострого професійного захворювання (інтоксикації), що виникає на виробництві, встановлює лікар будь-якого лікувально-профілактичного закладу після обов’язкової консультації з профпатологом та лікарем з гігієни праці.
При гострих професійних захворюваннях інфекційного походження (вірусний гепатит, бруцельоз, сибірська виразка, кліщовий енцефаліт та інші) діагноз установлює лікар-інфекціоніст та профпатолог з урахуванням епідрозслідування.
Отже, лабораторно підтверджені випадки інфікування COVID-19 медичних та інших працівників, що пов’язані з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження на COVID-19 (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо), розслідують як випадки гострого професійного захворювання відповідно до вимог Порядку.
Дізнатеся, як дезінфекція приміщень допоможе вам подолати страх працівників заразитися на роботі
На виконання абзацу другого пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 № 211 щодо своєчасного і повного проведення профілактичних і протиепідемічних заходів, у разі проведення спеціальних розслідувань нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, відповідно до Порядку, до закінчення карантину Держпраці рекомендує:
- проводити розподіл обов’язків членів комісій з урахуванням обмеження контактного спілкування між членами комісії та особами, що можуть бути залучені до розслідування нещасного випадку, зокрема, делегувати представникам роботодавця виконання тих обов’язків комісії, визначених пунктом 33 Порядку, необхідність виконання яких передбачає перебування членів комісії на території суб’єкта господарювання;
- опитування свідків, зустріч з потерпілим, членами його сім’ї або уповноваженою ним (ними) особою, проводити обмеженим складом членів комісії (один-два), в разі необхідності засідання комісії проводити обмеженим складом з додержанням вимоги щодо кворуму, та з використанням конференц-зв’язку і інших сучасних засобів зв’язку;
- виконувати інші обов’язки комісії, визначені пунктом 33 Порядку, та здійснювати документальне оформлення матеріалів розслідування з урахуванням обмежень, пов’язаних із запровадженням карантинних заходів.
За інформацією Державної служби України з питань праці
