Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності листом від 20.08.2015 № 5.2-32-1359 роз’яснив особливості обчислення середньоденної заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.
Фонд соцстраху нагадав, що відповідно до пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266, середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі — поважні причини).
Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504 (далі — Закон № 504) передбачено надання двох видів відпусток без збереження заробітної плати: відпусток, що надаються працівникам в обов’язковому порядку, і відпусток, які надаються за погодженням сторін (роботодавця і працівника) із визначенням їх строків (ст. 25 та 26 Закону № 504).
Також пунктом 6-6 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 № 719 (далі — Закон № 719) передбачено право керівників центральних органів виконавчої влади, визначених у абзаці першому цього пункту, у межах бюджетних призначень без згоди працівників надавати відпустки без збереження заробітної плати на визначений керівниками термін. Ця норма діє і в 2015 році.
Згідно із пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76 (далі — Закон № 76), надано право керівникам органів виконавчої влади та інших державних органів (крім органів, які беруть участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об’єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою) у межах бюджетних призначень без згоди працівників надавати відпустки без збереження заробітної плати на визначений цими керівниками термін. При цьому, положення статті 26 Закону № 504 (у частині обмеження терміну відпустки без збереження заробітної плати) не застосовуються.
Отже, до відпусток без збереження заробітної плати, які є поважною причиною, належать лише відпустки, надані згідно із статтями 25 та 26 Закону № 504, пунктом 6-6 Прикінцевих положень Закону № 719 та пунктом 9 Прикінцевих положень Закону № 76.
Підготувала Ольга Савченко,
редактор-експерт «Експертус Кадри»
