Після 27.05.2020 омбудсмен мав розпочати активну мовнозахисну роботу. Підставою для контролю з боку мовного омбудсмена могла стати навіть скарга споживача. Наприклад, особа поскаржиться Уповноваженому, що офіціант в кав’ярні відмовився спілкуватися українською або продавець не відповів українською на запитання про товар.
Хто має заговорити українською на роботі
Проте, Тетяна Монахова, яка обіймала цю посаду, звільнилася за власним бажанням (розпорядження КМУ від 06.05.2020). Своє рішення вона пояснила повною відсутністю фінансування і можливості працювати.
Монахова каже, що в законі про мовного омбудсмена не вказано, що її секретаріат має бути юридичною особою (як це є з уповноваженим з прав людини), тому створити його не вдалось, хоча передбачено, що там мають працювати 50 людей. Вона пояснює, що без створення секретаріату казначейство не може виділяти їй фінансування.
На запитання, яка в неї була зарплата, Монахова відповіла: «Цього я так і не дізналася. Майже пів року я лише витрачала власні кошти на поїздки з Миколаєва до Києва, винаймання там житла тощо».
Штрафи за мовні порушення у сфері обслуговування будуть легітимні з 16.01.2021 — саме з цього дня набуде чинності стаття 30 Закону про мову.
⇛ Мовний закон: настанови для кадровика ⇚
Тож Уряд має час на пошук гідного кандидата на пост, а роботодавець — щоби навчити персонал української мови або найняти тих, хто вже володіє державною мовою. Закон про мову не вимагає від претендентів на посади продавців, перукарів, офіціантів та інших працівників сфери обслуговування документів про підтвердження рівня володіння українською. Але це персональна відповідальність, зацікавленість та безпека роботодавця.
головний редактор експертно-правової системи «Експертус Кадри»
