Ділове спілкування та його особливості є надзвичайно важливим компонентом роботи з людьми. Мало бути комунікабельним, вмійте лаконічно і грамотно формувати свої думки та прохання. Уміння якісно вибудувати своє усне ділове спілкування — запорука гарної репутації. Дізнайтеся більше, що таке ділове спілкування та удоскональте використання кличного відмінку, щоб почуватися впевнено при звертанні до будь-якого опонента.
Ділове спілкування — це процес комунікації, що передає інформацію в межах бізнесу та функціонує як офіційна заява конкретної компанії. Метою ділового спілкування є формування особистого бренду, організація та оптимізація спільної діяльності. Особливостями ділового спілкування є: офіційність, спрямованість на встановлення взаємовигідних контактів та підтримку зв`язків між представниками зацікавлених організацій, відповідність загальновизнаним правилам спілкування вживу, безпосередня діяльність, якою зайняті люди, а не проблеми, що бентежать їх внутрішній світ.
Не менш важливим елементом грамотного ділового спілкування є використання кличного відмінку при звертанні до іншої особи в офіційних листах й у приватних бесідах (вокатив). Саме кличний відмінок вирішує питання щодо того як звертатися на ім’я, як звертатися на ім’я та по батькові.
Кличного відмінка при звертанні може вимагати не лише ім’я, прізвище та по батькові, а й посада, особистий статус або наукове звання людини.
Цікаво знати!
Тривалий час кличний відмінок зазнавав утисків. Його значення нівелювали, називаючи кличною формою; дозволяли застосовувати замість нього форму називного відмінка. І лише Український правопис 1990 року визнав кличний відмінок повноцінною відмінковою формою
Кличний відмінок в українській мові мають усі іменники в однині першої, другої і третьої відміни. У множині форма кличного відмінка збігається з формою називного — любі Катерини, шановні Наталії, панове Сергії, друзі Євгени.
Як звертатися до чоловіків на ім’я
Чоловічі імена у формі кличного відмінка мають закінчення -о, -е, -у, -ю.
Закінчення
Приклади
у називному відмінку
у кличному відмінку
-а
-о
Миколо, Микито, Саво, Яремо
-я після приголосного
-е
Добрине, Ілле
нульове або -о — після твердого кінцевого приголосного основи (на -р твердої та мішаної групи)
Закріплене в деяких словниках звертання Ігоре є помилкою. Чинна редакція Українського правопису однозначно вказує на закінчення -ю, хоч і не наводить прикладу. Також форма по батькові від нього тепер подається як Ігорьович, раніше була Ігорович.
Для імені Олег встановлена форма кличного відмінка Олеже, що раніше вважалася неправильною, але як варіант залишена і стара форма Олегу. На думку шанованих мовознавців Олександра Пономаріва та Олександра Авраменка звертання Олегу і Олеже являють собою паралельні форми. Тобто сміливо вживайте обидва варіанти.
Якщо звертання складається з іменника та імені — обидва слова матимуть кличний відмінок: професоре Вікторе, пане Євгене, добродію Степане, пані Тамаро, колего Софіє.
А ось прикметники або займенники в складі звертання матимуть форму називного відмінка: шановний пане, мій колего.
Як звертатися до іноземців чи українців з рідкісними іменами
Спілкуєтесь українською з бізнес-партнером з-за кордону, — уживайте кличний відмінок. Кандит на посаду має рідкісне ім’я, — покажіть у job-offer, що обізнані зі складними випадками граматики:
Жіночі імена іншомовного походження із закінченям на приголосний
Не мають форми кличного відмінка
Аліс, Долорес, Зейнаб, Катрін, Лів
Жіночі імена іншомовного походження на -і, -е, -о, -у
Не мають форми кличного відмінка
Аяко, Лілі, Суду, Ульріке, Хіларі
Зверніть увагу на принципи відмінювання деяких жіночих імен іншомовного походження, які раніше офіційно вважалися невідмінюваними: жіночі імена, що закінчуються на губний або м’який приголосний, відмінюємо: Ізабель — Ізабелі, Етель — Етелі, Жізель — Жізелі, Мішель — Мішелі, Ніколь — Ніколі, Сесіль — Сесілі, Зейнаб — Зейнабі, Руф — Руфі; інші жіночі особові імена, що закінчуються на -й і на твердий приголосний (крім губних), далі не відмінюються: Беатріс, Долорес, Гюльчатай, Елмас, Енн, Жаннет, Ірен, Кармен, Кім, Клодін, Ленор, Маргарет, Мерседес, Монік, Тріш, Фарах і т. ін.
Звертання за посадою має найбільш офіційний характер. Таку форму використовують у разі звертання до керівників, які посідають високі державні посади, мають наукові звання тощо. Наприклад:
Шановний пане міністре! Шановний професоре!
У повідомленнях та повістках допустиме звертання на ім’я та прізвище, без зазначення по батькові чи ініціалів:
В офіційному листуванні не доречно застосовувати звертання «Дорогий...» чи «Дорогі...». Найпоширенішою формою у діловому листування є звертання на ім’я та по батькові. ЇЇ доречно застосовувати у листах-запрошеннях, листах-вітаннях тощо. Звернення на ім’я, по батькові свідчить про тривалі й тісні ділові стосунки між людьми або установами. Наприклад:
У випадках, коли необхідно звернутися до групи працівників чи певного колективу використовують такі звертання:
Шановні добродії! Шановні колеги! Шановні панове!
Рекомендація місяця від редакції порталу «Кадровик-01»
Запрошуємо на вебінар «Перевірки Держпраці під час воєнного стану», який відбудеться 23 травня. Спікер — посадова особа Держпраці. У програмі — підстави для перевірки, як уникнути штрафів, різниця між трудовим договором і ЦПХ.
Скачайте 
Як розробити 
