Міністерство охорони здоров’я України у листі від № 21.05.2015 10.03.68/15937 роз’яснило деякі питання штатних нормативів центрів первинної медико-санітарної допомоги та матеріального забезпечення керівників інтернатури базових лікувально-профілактичних закладів для підготовки лікарів-інтернів
Відповідно до пункту 14 Закону України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо удосконалення надання медичної допомоги» від 07.07.2011 № 3611-VI, який набрав чинності з 1 січня 2015 року, первинна медична допомога — медична допомога, що надається в амбулаторних умовах або за місцем проживання (перебування) пацієнта лікарем загальної практики – сімейним лікарем і передбачає надання консультації, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів, здійснення профілактичних заходів. Надання первинної медичної допомоги забезпечують центри первинної медичної (медико-санітарної) допомоги (далі — ЦПМСД), які є закладами охорони здоров’я, а також лікарі загальної практики – сімейні лікарі, які провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи – підприємці та можуть перебувати з цими закладами охорони здоров’я у цивільно-правових відносинах.
До 31.12.2019 первинну медичну допомогу надають лікарі загальної практики – сімейні лікарі та інші медичні працівники, які працюють під керівництвом таких лікарів, а також лікарі-терапевти дільничні, лікарі-педіатри дільничні та інші медичні працівники, які працюють під керівництвом лікарів-терапевтів дільничних і лікарів-педіатрів дільничних.
Примірні штатні нормативи центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги та його структурних підрозділів затверджені наказом МОЗ України від 21.08.2014 № 585 (далі — Наказ № 585) і мають рекомендаційний характер.
Стосовно посади провізора клінічного/фармацевта, то відповідно до кваліфікаційних характеристик (Випуск 78 «Охорона здоров’я» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників) він забезпечує хворих висококваліфікованою медичною допомогою шляхом надання рекомендацій лікарям та хворим про найбільш ефективні лікарські препарати, разом з лікарем здійснює підбір ліків та визначає їх індивідуальні дози для хворих залежно від віку, статі, основного захворювання та супутньої патології, визначає режим введення лікарських препаратів конкретним хворим тощо.
Тобто функція забезпечення якісною інформативно-консультаційною допомогою пацієнта при відпуску безрецептурних і, особливо, при призначенні рецептурних ліків у ЦПМСД покладається на клінічного провізора.
Норми робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я затверджені наказом МОЗ України «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я» від 25.05.2006 № 319, пунктом 1.3 якого, зокрема, для робітників встановлена норма тривалості робочого тижня у розмірі 40 годин.
Відповідно до статті 52 Кодексу законів про працю України для працівників установлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п’ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня.
У разі виробничої необхідності для забезпечення виконання завдань та функцій, покладених на ЦПМСД, керівники, за погодженням з головним розпорядником бюджетних коштів, можуть змінювати штати окремих структурних підрозділів або вводити не передбачені цим наказом посади (працівники діагностичних кабінетів, оператор газової котельні, опалювач, оператор комп’ютерного набору, інженер метрології, інші посади) у межах фонду оплати праці, доведеного лімітними довідками на відповідний період.
При цьому не допускається введення посад таких найменувань, що не передбачені чинними штатними нормативами лікувально-профілактичних закладів, а для лікарського персоналу, крім того, діючою номенклатурою лікарських посад, яка затверджена наказом МОЗ України від 28.10.2002 № 385. Не допускається також використання не за призначенням посад, які вводяться залежно від обсягу робіт.
У разі організації закладів (структурних підрозділів), для яких не передбачені штатні нормативи Наказом № 585, штати для них затверджуються з дозволу Міністерства охорони здоров’я України.
Однією з головних вимог є те, що штатна чисельність працівників, яка підлягає затвердженню за штатним розписом, повинна бути приведена у відповідність з визначеним фондом оплати праці, доведеним у бюджетних призначеннях на оплату праці, у порядку, встановленому пунктом 28 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ»від 28.02.2002 № 228.
Статтею 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР питання організації матеріально-технічного та фінансового забезпечення закладів охорони здоров’я, які належать територіальним громадам, віднесено до повноважень відповідних рад.
Тому Наказ № 585 не обмежує ні керівника закладу охорони здоров’я, ні його власника (місцевий орган виконавчої влади) здійснювати заходи щодо оптимізації та упорядкування штатної чисельності працівників залежно від обсягу надання медичної допомоги та функціональних повноважень закладу.
Щодо організаційних питань та фінансово-матеріального забезпечення інтернатури зазначаємо, що вони врегульовані Положенням про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III – IV рівня акредитації, медичних факультетів університетів, яке затверджене наказом МОЗ України від 19.09.1996 № 291 (далі — Положення № 291).
Під час стажування в базовому закладі охорони здоров’я лікар-інтерн працює під керівництвом лікаря, призначеного його безпосереднім керівником (пункт 4.2 Положення № 291).
Керівник лікарів-інтернів на базі стажування призначається наказом управління охорони здоров’я за погодженням з деканатом (відділом) інтернатури вишу з числа спеціалістів вищої або першої кваліфікаційної категорії (переважно завідувач профільного відділення) з розрахунку на одного керівника не більше 7 лікарів-інтернів (підпункт 3.8.1 Положення № 291).
Відповідно до пункту 7.7 Положення № 291 оплата за керівництво підготовкою лікарів-інтернів здійснюється їх керівникам за час роботи на базах стажування згідно з Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженим наказом МОН України від 08.04.1993 № 93 (далі — Положення № 93).
Оплату праці безпосередніх керівників практики (у тому числі інтернатури) проводять згідно з діючими ставками погодинної оплати праці працівників, зайнятих в усіх галузях народного господарства, за проведення навчальних занять з розрахунку 1 година на одного студента на тиждень (пункт 5.3 Положення № 93, з урахуванням наказу МОЗ від 20.12.1994 № 351).
Розміри погодинних ставок працівників усіх галузей економіки за проведення навчальних занять наведено у додатку 16 до наказу МОН України «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 № 557 (далі — Наказ № 557). Вони встановлені у відсотках до окладу (ставки) працівника I тарифного розряду, розмір якого на сьогодні становить 852,00 гривень.
Оскільки керівники спеціалізації лікарів-інтернів на базах стажування перебувають у трудових відносинах із закладом охорони здоров’я – базою стажування, оплата праці цих керівників здійснюється базою стажування відповідно до Наказу № 557.
Фінансування підготовки лікарів-спеціалістів (контрактників) в інтернатурі для закладів охорони здоров’я інших міністерств, відомств, організацій, підприємств, інших закладів, незалежно від форм власності, проводиться за рахунок їх коштів на договірних умовах.
Проходження інтернатури лікарями (провізорами) проводиться на умовах договорів, що укладаються між МОЗ України, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської держадміністрацій, вищим закладом освіти та юридичними і фізичними особами, які будуть фінансувати навчання в інтернатурі, якщо ці лікарі (провізори):
- закінчили недержавні вищі медичні (фармацевтичні) заклади освіти III – IV рівнів акредитації, медичні факультети університетів,
- або закінчили державні вищі медичні (фармацевтичні) заклади освіти III – IV рівнів акредитації, медичні факультети університетів, навчаючись в них за кошти юридичних та фізичних осіб,
- або прийняті на роботу в недержавні заклади охорони здоров’я (недержавні фармацевтичні установи, підприємства),
- або мають сертифікат лікаря (провізора) – спеціаліста і бажають отримати іншу спеціальність за відсутності потреби в такому спеціалісті з боку закладу (установи) охорони здоров’я.
Підготувала Юлія Видиборець,
головний експерт «Експертус Кадри», член Експертної ради системи «Експертус Кадри»
