Підпишіться на 
Якщо роботодавець буде нехтувати правилами і правами працівників — ризикує опинитися у суді. Тож радимо прийняти наказ про проведення відеоспостереження з переліком обладнаних відеокамерами приміщень, включити пункт про здійснення відеонагляду у ПВТР, обладнати приміщення, в яких проводиться відеозйомка, інформаційними табличками, а операторів відеоспостереження ознайомити з Положенням про захист персональних даних
Як запровадити захист персональних даних
Основною нормою права, яка регулює питання відеозйомки, є стаття 307 Цивільного кодексу України (далі — ЦК).
Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою (крім деяких виключень), оскільки процес зйомки може порушувати особисті немайнові права фізичної особи.
Також слід враховувати, що відеозйомку необхідно вести відкрито, без використання прихованих камер.
Прихована зйомка заборонена, за винятком випадків, встановлених законом.
Представники правоохоронних органів можуть проводити відео зйомку особи без її згоди в рамках розслідування кримінального правопорушення, під час негласних слідчих розшукових дій і на підставі відповідного рішення суду.
Без згоди можна вести фото-, відео зйомку службових, посадових або публічних осіб органів державної влади та місцевого самоврядування під час виконання ними своїх посадових обов’язків.
Інформацію про розміщену відеотехніку необхідно розмістити на видному місці.
У випадку, якщо керівник підприємства бажає встановити відеоапаратуру і фіксувати дії своїх працівників, він повинен попередньо отримати письмову згоду працівників та відобразити такі умови праці у правилах внутрішнього трудового розпорядку.
Законодавство не унормовує конкретну форму для вираження згоди працівника, отже, вона може бути виражена у будь-який спосіб: письмово або усно, можлива і мовчазна згода.
При цьому таку згоду необхідно отримати до моменту початку зйомки.
Письмова згода залишається пріоритетним варіантом, адже стаття 29
зобов’язує роботодавця проінформувати під розписку працівника про умови праці, до яких можна віднести і відеозйомку працівника на робочому місці.Мінюст наголошує, що приховане відеоспостереження можуть проводити тільки правоохоронні органи, з дозволу суду.
За використання негласних технічних засобів інформації існує кримінальна відповідальність за статтею 359 Кримінального кодексу.За незаконне придбання або збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а також незаконне їх використання передбачений штраф від двохсот до тисячі нмдг (3400 — 17 000 грн) або обмеження волі на строк до чотирьох років, або позбавлення волі на той самий строк.
Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, – карають позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років.
Мінюст зазначає, що окремих норм, які регулюють питання зйомки та використання фото дітей у публічних місцях (на вулицях, пляжах, школах) для подальшого оприлюднення в українському законодавстві немає.
Не потрібно отримувати згоду, якщо зйомка проходить у публічних місцях: на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.
На зйомку не у публічному місці згоду за неповнолітню чи малолітню дитину повинні надати батьки. Якщо батьки дитини заперечують проти зйомки дитини, то її потрібно припинити.
Крім того, батьки навіть можуть спочатку погодитися на зйомку дитини на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, а потім вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується особистого життя дитини. Однак, у такому разі батьки повинні відшкодувати витрати, пов’язані з демонтажем виставки чи запису (ч. 2 ст. 307 ЦК).
За інформацією Мінюсту фото- та відеозйомка дітей в школах і інших місцях можлива за згодою батьків. Коли фото та відеозйомку ведуть самі діти — поінформуйте дитину, що однокласників і вчителів бажано знімати з їх згоди, не заважати проведенню уроку, не відволікати однокласників від навчання і не порушувати дисципліну в школі.
Олена Петровська
