Підпишіться на 
Члени Української Ради Бізнесу під час онлайн-зустрічі із головою Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галиною Третьяковою, заступником міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігорем Дядюрою, керівником проектів Команди підтримки реформ при Мінекономіки Андрієм Телюпою та фахівцями аналітичних центрів обговорювали можливості осучаснити трудове законодавство та спростити його для малого й середнього бізнесу.
Участь в обговоренні взяли представники бізнес-асоціацій, громадських та експертних організацій. Модератором зустрічі виступила член Наглядової Ради Української Ради Бізнесу, виконавчий директор Української асоціації прямого продажу Надія Бедричук.
Коли і з ким укладають письмові трудові договори
Галина Третьякова зазначила, що парламентський комітет схвалює запровадження вільного трудового договору для малого й середнього бізнесу — підприємств, де загальна кількість працівників не перевищує 250 осіб та працівників, які отримують більше ніж 48 тис грн. (8 мзп).
Раніше такий законопроєкт підтримала Нацрада реформ.
Договірні відносини між роботодавцем і працівниками полегшать кадрову роботу роботодавців, адже більшість питань буде врегульована трудовим договором. Обов’язковими у ньому будуть всі гарантії, передбачені міжнародними конвенціями. Галина Третьякова зазначила, що укладання такого договору дозволить працівникам отримувати більші заробітні плати. Бо в ринкових умовах обтяжливість трудових відносин призводить до того, що роботодавець сплачує меншу заробітну плату. Цю ситуацію Парламент спробує виправити.
«Це важливий та позитивний проєкт, нам потрібно надати йому більшу публічну підтримку. Показати підприємцям та робітникам, що реалізація цього проєкту – посилить захист прав працівників та спростить для бізнесу можливість приймати нових працівників і розширювати штат», – наголосила Надія Бедричук.
За словами Георгія Цхакая (Офіс простих рішень та результатів), головним аргументом на користь свободи трудового договору буде легалізація трудових відносин:
«Сьогодні існує велика кількість неоформлених працівників, тому що легальна робота дорого обходиться. Спрощення – це для того, аби бізнес захотів оформити працівників офіційно і сплачував офіційну зарплату».
Дмитро Кохан (Всеукраїнська аграрна рада) зазначив, що вільні трудові договори допоможуть утримати ключових працівників в Україні, сплачувати їм відповідну заробітну плату.
Генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки» Софія Арасланова вважає, що бізнес повинен вести широкий діалог та переконувати стейкхолдерів в перевагах нового законопроекту:
«Наші пропозиції збалансовані не лише з точки зору роботодавця, а й працівника».
Учасники обговорення звернули увагу на те, що трудове законодавство містить інші застарілі норми, які стримують розвиток бізнесу і потребують перегляду.
Заступник міністра економіки Ігор Дядюра закликав представників бізнес-асоціацій та експертів подавати свої пропозиції на стадії напрацювання законопроектів.
«Ми бачимо конфлікт не між бізнесом і державою, а бачимо необхідність врахування і збалансування інтересів у соціальному діалозі між усіма сторонами. Щоб ми працювали над законопроєктом не тоді, коли Уряд уже півроку відпрацював і вніс у Парламент. Те, що внесено, вже пізно обговорювати. Зараз у нас у роботі законопроєкт, який би унормував діяльність інспекції з праці. Також є інші проблемні питання: домашні працівники, робота в нічний час, банкрутство підприємств і захист зарплати. Будь ласка, долучайтеся тоді, коли йде робота над цими документами», – сказав заступник міністра.
Серед інших пропозицій, які пролунали під час зустрічі, – право затверджувати правила внутрішнього трудового розпорядку рішенням роботодавця, а не рішенням зборів трудового колективу; виключення архаїчних норм щодо погоджень документів та дій роботодавця, які не погіршують становище працівника, а є поточною діяльністю; надання можливості працівнику та роботодавцю визначати в договірному порядку питання щодо відпусток, виплати відпускних та укладати строкові трудові договори за угодою сторін тощо.
Учасники зустрічі пропонують виключити норму щодо обов’язку роботодавця працевлаштовувати вагітних жінок та жінок з дітьми у випадку ліквідації підприємства або закінчення строкового трудового договору і норму щодо збереження за такими жінками середнього заробітку протягом трьох місяців після ліквідації підприємства або після закінчення строкового трудового договору.
Коментуючи пропозицію виключити обов’язок роботодавця зберігати середній заробіток за призваними на строкову військову службу або тими, хто прийнятий за контрактом, Віктор Валєєв (Асоціація Software Ukraine) наголосив на необхідності зберегти на певний час соціальні гарантії за військовослужбовцями-контрактниками – наприклад, на 1 рік.
Керівник напряму зі сприятливого бізнес-клімату Програми USAID "Конкурентоспроможна економіка України" Любомир Чорній зазначив, що законопроект, який передбачає договірний режим трудових відносин у малому й середньому бізнесі, врегульовує лише невеликий сегмент питань. Паралельно готується ще один законопроєкт, із фокусом на мікробізнес.
«Варто запровадити норми, які не становлять загрози одразу для всіх. Якщо предмет більш сфокусований і більш зрозумілий, якщо він стосується вужчої цільової групи, – його комунікувати буде простіше», – вважає експерт.
Галина Третьякова, підсумовуючи висловлені пропозиції, наголосила, що готова підтримати всі збалансовані пропозиції, закликала представників аналітичних центрів та бізнес асоціацій надсилати обговорені пропозиції у вигляді порівняльних таблиць. Все буде розглянуто Комітетом.
За підсумками зустрічі учасники дійшли згоди майже по всім обговорюваним питанням та домовилися попрацювати спільно над редакцією конкретних норм та над спільним планом їх реалізації.
За матеріалами УРБ
⚡ ТОП-5 консультацій ⚡
- Класифікатор професій
- Відсторонення невакцинованого працівника
- Зразок оформлення наказу за ДСТУ 4163:2020
- Звіт про квоту 2022
- Трудовий договір
