Конституційний суд (КС) ухвалив рішення у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України про відповідність Конституції України частини 6 статті 6 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII, частини 6 статті 96
в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII (про мінімальний посадовий оклад (тарифну ставку) від 15.07.2021 № 2-р/2021 у справі № 1-157/2019 (3593/19).
Автори клопотання стверджували, що прожитковий мінімум не можна використовувати, щоби встановити мінімальний посадовий оклад (тарифну ставку). Народні депутати наголошували, що прожитковий мінімум є лише соціальною гарантією того, що мінімальна зарплата не буде встановлена нижче рівня величини, достатньої «для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження її здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості». А з початком дії Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі — Закон № 1774) мінімальний посадовий оклад (тарифну ставку) встановлюватимуть на підставі величини, меншої в грошовому вираженні, ніж та, яку використовували, щоби обчислити посадові оклади до змін.
Мінімальні державні гарантії в оплаті праці
КС дійшов висновку, що «заробітна плата, не нижча від визначеної законом (мінімальна заробітна плата)», «прожитковий мінімум» та «мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка)» не тотожні явища, а повноваження визначати або встановлювати їх грошовий розмір мають різні держоргани — ВР і КМУ.
Суд визначив, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка):
- не різновид державних соціальних гарантій;
- основа для диференціації розмірів заробітної плати, яку функційно застосовують під час формування тарифної системи оплати праці.
КС зазначив, що сукупність законодавчих норм гарантує дотримання вимог частини 4 статті 43 Конституції України навіть у випадку, коли КМУ встановлює мінімальний посадовий оклад (тарифну ставку) у розмірі, меншому за розмір мінімальної зарплати.
Система оплати праці на підприємстві
КС повідомив, що мінімальний розміром виплат, який має отримувати кожен як основне джерело існування для гарантування реалізації конституційного права на достатній життєвий рівень, є прожитковий мінімум, розмір якого з урахуванням його суті та призначення визначає ВР у відповідному законі.
Аби виконати приписи Конституції та законів України, КМУ зобов'язаний встановлювати такий розмір мінімального посадового окладу (тарифної ставки), щоб його використання у тарифній системі оплати праці не лише забезпечило достатній життєвий рівень для того, хто працює, а й заохочувало працівника покращувати умови життя для себе і своєї сім'ї.
Рішення Конституційного суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржене.
,експерт Експертус Кадри
