Чоловік звернувся до Управління Держпраці за консультацією, оскільки роботодавець відмовляється його звільнити. Чоловік написав заяву про звільнення та зареєстрував її у канцелярії підприємства. Через два тижні, коли прийшов час розрахунку, керівник відмовився віддавати трудову книжку, пояснивши, що працівнику необхідно передати ще багато матеріалів і справ.
Фахівець Держпраці повідомив, що відмова роботодавця звільнити працівника з роботи за власним бажанням суперечить законодавству.
Працівник має письмово повідомити роботодавця про звільнення за два тижні (ст. 38 КЗпП). Навіть якщо роботодавцю потрібно більше часу, щоб знайти нового працівника, щоб працівник здав звіт чи закінчив роботу, передав матеріальні цінності, — роботодавець не має права затримати працівника на роботі більше, ніж на два тижні.
Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника (ст. 47 КЗпП).
Інспектор праці повідомив, що у чоловіка є право у разі порушення роботодавцем його трудових прав написати звернення або зателефонувати на Урядову гарячу лінію.
Коли працівник прийшов на роботу та повідомив роботодавцю інформацію, яку отримав від інспектора, керівник вирішив дотримуватися вимог чинного законодавства та звільнив працівника.
За матеріалами Управління Держпраці в Сумській області
Як без проблем скласти та вести табель обліку, особові справи; розробити та затвердити ПВТР, колективний договір, штатний розпис та усі інші кадрові процедури і документи в одному курсі