Скорочення під час воєнного стану: зауваги кадровику
У Державній службі України з питань праці нагадали роботодавцям про вимоги законодавства щодо вивільнення працівників (зокрема, Кодекс законів про працю України, ст. 49-2 і 49-4).
Після того, як роботодавець вирішить провести масове вивільнення, він має провести консультацію з виборним органом первинної профспілкової організації (або з профспілковим представником) стосовно заходів, які можуть допомогти запобігти звільненню або мінімізувати негативні наслідки цього. Таку консультацію проводять не пізніше трьох місяців з дати прийняття рішення про масове вивільнення.
Крім того, працівників потрібно попереджати про наступне вивільнення (не пізніше, ніж за два місяці). Таке повідомлення проводять персонально. Крім того, потрібно запропонувати працівникам іншу роботу.
За матеріалами Управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
Однієї із поважних причин звільнення за власним бажанням є переїзд на нове місце проживання. У зв’язку з цим працівник вправі вимагати розірвання трудових відносин у строк, про який він просить. Тобто попереджати про своє звільнення за два тижні у такому випадку не потрібно.
Копію наказу про звільнення видають усім працівникам в день звільнення.
На підприємствах є поширеною практика, коли при звільненні працівнику видають обхідний лист, в якому зазначені структурні підрозділи, керівники яких мають засвідчити відсутність заборгованості працівника перед ними. Що це за документ? Яка його форма? Які наслідки можуть бути за відмову отримати обхідний лист при звільненні?
Працівник вирішив звільнитися під час відпуски. Як оформити припинення з ним трудових відносин і чи доречно відкладати звільнення після відпустки? Чи можливе звільнення під час відпустки без збереження заробітної плати за власним бажанням? Коли подавати заяву на звільнення під час відпустки? Відповіді на усі питання щодо звільнення працівника під час відпустки — у статті.
Можливість звільнити працівника за невідповідність займаній посаді передбачає пункт 2 статті 40 КЗпП. Тут йдеться виключно про виявлену невідповідність кваліфікації працівника займаній посаді або виконуваній роботі.
