Під час воєнного стану роботодавцям слід керуватися не лише Кодексом законів про працю України, а й Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-ІХ. Цей закон зупиняє дію певних положень КЗпП.
Як звільняти працівників під час воєнного стану
Так, згідно з КЗпП, звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці заборонене.
А от Закон № 2136-ІХ такі дії допускає (безумовно, за наявності підстав для такого звільнення). При цьому датою звільнення є перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності день після завершення відпустки.
Зауважте: заборона на звільнення зберігається стосовно працівниць та працівників, які перебувають у відпустці у зв’язку вагітністю та пологами та відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
У Державній службі з питань праці нагадали також про нову підставу для звільнення — відсутність працівника на роботі понад чотири місяці поспіль (на варто плутати зі звільненням за прогул).
З цієї причини можна розірвати трудовий договір, якщо одночасно наявні обидва таких фактори:
- відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці поспіль;
- відсутність інформації у роботодавця про причини відсутності працівника.
Важливо, що лише один з двох пунктів не може стати причиною для звільнення.
За матеріалами Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
Трудові відносини, які виникли на підставі безстрокового чи строкового трудового договору або контракту, можуть бути припинені як з ініціативи працівника, так і з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Незалежно від того, хто ініціює звільнення, кадровик готує наказ про звільнення працівника. Зразки документів ми підготували для вас у статті.
Можна досконало знати порядок звільнення з роботи, але коли мова йде про конкретного працівника, на допомогу варто покликати як професійний досвід, так і життєвий. Ця стаття допоможе отримати відповідь на питання, як правильно звільнити працівника.
Працівник, який бажає звільнитись за власним бажанням за відсутності поважної причини, зобов’язаний за два тижні повідомити роботодавця про своє звільнення. Якщо ж працівник в заяві вказав причину, через яку потрібно раніше звільнитися, тоді двотижневий строк попередження не застосовуємо. Про це та про інші випадки, коли можна звільнитись без відпрацювання, читайте у статті.
Однієї із поважних причин звільнення за власним бажанням є переїзд на нове місце проживання. У зв’язку з цим працівник вправі вимагати розірвання трудових відносин у строк, про який він просить. Тобто попереджати про своє звільнення за два тижні у такому випадку не потрібно.
Звільнення за згодою сторін — одна із найпоширеніших підстав для припинення трудового договору. Які нюанси слід врахувати під час розірвання трудового договору за згодою сторін? Як регулює питання щодо звільнення за згодою сторін стаття КЗпП? Чи передбачає звільнення за згодою сторін виплати працівнику? Дізнайтеся порядок звільнення за згодою сторін та врахуйте застороги.
Підпишіться на 
Під час воєнного стану роботодавцям слід керуватися не лише Кодексом законів про працю України, а й Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-ІХ. Цей закон зупиняє дію певних положень КЗпП.
