Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця — це припинення трудових відносин між працівником та роботодавцем за рішенням останнього. Законодавство України чітко визначає порядок звільнення з роботи з ініціативи роботодавця, а також підстави звільнення працівника з ініціативи власника, які гарантують захист прав як працівника, так і роботодавця. Усе про звільнення з ініціативи власника — у статті
Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника
Основні підстави для розірвання трудового договору з ініціативи власника містяться у ст. 40 КЗпП України. Відтак, статтею 40 КЗпП передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, може бути розірваний з ініціативи власника у таких випадках, як:
1) зміни в організації виробництва і праці. У такому разі звільнення за ініціативою роботодавця здійснюється, зокрема ,у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством або перепрофілюванням організації, скороченням чисельності або штату працівників.
Увага!
У разі звільнення з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 КЗпП, необхідно, зокрема, враховувати переважне право на залишення на роботі працівників, дотримати вимог статті 49-2 КЗпП щодо строку попередження про звільнення, а також виплатити вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).
2) невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці.
Увага!
Для того щоб оцінити професійний рівень працівників на відповідність кваліфікаційним вимогам і посадовим обов’язкам, роботодавці можуть проводити атестацію працівників. Категорії працівників, які підлягають атестації, та періодичність її проведення визначаються колективним договором.
3) систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;
4) прогул (у тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
5) нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і пологах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні.
Увага!
За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.
6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
8) вчинення за місцем роботи розкрадання (зокрема, дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення;
9) призову або мобілізації роботодавця — фізичної особи під час особливого періоду;
10) встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування;
11) вчинення працівником мобінгу (цькування), встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили;
12) відмови працівника Бюро економічної безпеки України від проходження атестації або прийняття атестаційною комісією рішення про неуспішне проходження працівником Бюро економічної безпеки України атестації, що здійснюється відповідно до пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки України»;
13) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням) за вчинення злочину проти основ національної безпеки України;
Ваших колег також цікавить
14) невиконання працівником правил поведінки на підприємстві, в установі, організації в частині положень, передбачених частиною другою статті 142 КЗпП, зокрема, про зобов’язання працівників про нерозголошення інформації з обмеженим доступом, зокрема інформації, що становить державну чи комерційну таємницю, а також про умови роботи з конфіденційною інформацією.
Окремі додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця щодо визначених категорій працівників передбачені статтею 41 КЗпП.
Звільнення працівника з ініціативи роботодавця не допускається в період тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 ст. 40 КЗпП ), а також у період перебування у відпустці (це правило не поширюється на випадок повної ліквідації організації).
Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця VS розірвання трудового договору з ініціативи працівника:
КРИТЕРІЙ | ІНІЦІАТИВА ПРАЦІВНИКА | ІНІЦІАТИВА РОБОТОДАВЦЯ |
Підстави | Власне бажання працівника змінити роботу, переїзд, вступ до навчального закладу тощо. (Перелік підстав детально прописаний у ст. 38-39 КЗпП України) | Скорочення штату, систематичне порушення трудової дисципліни, прогули, невідповідність займаній посаді тощо. (Перелік підстав детально прописаний у ст. 40 і ст. 41 КЗпП України) |
Попередження | Працівник повинен письмово попередити роботодавця про звільнення за два тижні. | Зазвичай роботодавець не зобов’язаний попереджувати про звільнення, окрім випадків скорочення штату. |
Вихідна допомога | Як правило, не передбачена. | При звільненні з підстав зміни в організації виробництва і праці, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я та поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу — вихідна допомога оплачується. |
Ініціатива змін | Виходить від працівника. | Виходить від роботодавця. |
Порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця
Основні етапи розірвання трудового договору:
- Наявність законної підстави: роботодавець має переконатися про наявність однієї з підстав для звільнення, передбачених КЗпП (ст. 40).
- Попередження працівника: роботодавець зобов’язаний письмово попередити працівника про розірвання трудового договору за певними підставами. У разі звільнення у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці роботодавець повинен персонально попередити працівника про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці, якщо спеціальними нормами не встановлено інше. У випадку скорочення штату, роботодавець повинен запропонувати працівникові іншу вакантну посаду, якщо така є.
- Проведення службового розслідування (за необхідності): у разі порушення дисципліни, може бути проведено службове розслідування.
- Видання наказу про звільнення: роботодавець видає наказ про звільнення, в якому зазначається дата звільнення, підстава для звільнення та посилання на відповідну норму закону. Наказ має бути підписаний керівником підприємства та працівника. Якщо працівник відмовляється ознайомитися з наказом, складається відповідний акт.
- Виплата всіх належних коштів: у день звільнення працівникові виплачуються всі належні йому кошти: заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога.
Особливості звільнення під час воєнного стану
Під час дії воєнного стану необхідно враховувати Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Зокрема, стаття 5 цього Закону встановлює особливості звільнення з ініціативи роботодавця в період тимчасової непрацездатності або перебування працівника у відпустці. Застосування цих правил залежить від конкретних обставин; закон передбачає винятки, зокрема щодо відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами й відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Крім того, за умов, визначених законом, працівника, робоче місце якого розташоване на території активних бойових дій, не можна звільнити за прогул лише через відсутність на роботі.
Звільнення з ініціативи власника — це правовий інструмент, який може бути застосований лише при наявності законних підстав та з дотриманням установленої процедури. Недотримання вимог трудового законодавства при розірванні трудового договору з ініціативи роботодавця може спричинити судові спори та фінансові втрати для роботодавця. Отже, дотримання правил, які визначають порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, є запорукою законності та справедливості у сфері трудових відносин.
