Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця — це припинення трудових відносин між працівником та роботодавцем за рішенням останнього. Про підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника та порядок розірвання трудового договору за таких підстав — у статті.
Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника
Основні підстави для розірвання трудового договору з ініціативи власника містяться у ст. 40 КЗпП України. Відтак, статтею 40 КЗпП передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, може бути розірваний з ініціативи власника у таких випадках, як:
1) зміни в організації виробництва і праці. Це, зокрема, — ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Увага!
У разі звільнення з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 КЗпП, необхідно, зокрема, враховувати переважне право на залишення на роботі працівників, дотримати вимог статті 49-2 КЗпП щодо строку попередження про звільнення, а також виплатити вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).
2) невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці.
Увага!
Для того щоб оцінити професійний рівень працівників на відповідність кваліфікаційним вимогам і посадовим обов’язкам, роботодавці можуть проводити атестацію працівників. Категорії працівників, які підлягають атестації, та періодичність її проведення визначаються колективним договором.
Під час війни потреба в дистанційному звільненні зросла. Тож, коли така ситуація трапиться з вами, то не застане вас зненацька.
3) систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;
4) прогул (у тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
5) нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і пологах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні.
Увага!
За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.
6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
8) вчинення за місцем роботи розкрадання (зокрема, дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення.
Звільнення працівника з ініціативи роботодавця не допускається в період тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 ст. 40 КЗпП ), а також у період перебування у відпустці (це правило не поширюється на випадок повної ліквідації організації).
Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця VS розірвання трудового договору з ініціативи працівника:
КРИТЕРІЙ | ІНІЦІАТИВА ПРАЦІВНИКА | ІНІЦІАТИВА РОБОТОДАВЦЯ |
Підстави | Власне бажання працівника змінити роботу, переїзд, вступ до навчального закладу тощо. (Перелік підстав детально прописаний у ст. 38-39 КЗпП України) | Скорочення штату, систематичне порушення трудової дисципліни, прогули, невідповідність займаній посаді тощо. (Перелік підстав детально прописаний у ст. 40 КЗпП України) |
Попередження | Працівник повинен письмово попередити роботодавця про звільнення за два тижні. | Зазвичай роботодавець не зобов’язаний попереджувати про звільнення, окрім випадків скорочення штату. |
Вихідна допомога | Як правило, не передбачена. | При звільненні з підстав зміни в організації виробництва і праці, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я та поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу — вихідна допомога оплачується. |
Ініціатива змін | Виходить від працівника. | Виходить від роботодавця. |
Порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця
Основні етапи розірвання трудового договору:
- Наявність законної підстави: роботодавець має переконатися про наявність однієї з підстав для звільнення, передбачених КЗпП (ст. 40).
- Попередження працівника: роботодавець зобов’язаний письмово попередити працівника про розірвання трудового договору за певними підставами (наприклад, за 2 тижні до звільнення, якщо йдеться про скорочення). У випадку скорочення штату, роботодавець повинен запропонувати працівникові іншу вакантну посаду, якщо така є.
- Проведення службового розслідування (за необхідності): у разі порушення дисципліни, може бути проведено службове розслідування.
- Видання наказу про звільнення: роботодавець видає наказ про звільнення, в якому зазначається дата звільнення, підстава для звільнення та посилання на відповідну норму закону. Наказ має бути підписаний керівником підприємства та працівника. Якщо працівник відмовляється ознайомитися з наказом, складається відповідний акт.
- Виплата всіх належних коштів: у день звільнення працівникові виплачуються всі належні йому кошти: заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога.
- Внесення запису до трудової книжки: у трудову книжку працівника вноситься запис про звільнення із зазначенням дати звільнення та підстави.
