Притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності — процедура не з найприємніших. Проте час від часу роботодавцю доводиться розслідувати обставини, за яких працівник вчинив дії, що можуть бути підставою для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. Враховуючи, що службове розслідування КЗПП не регулюється, виникають наступні питання: як провести службове розслідування на підприємстві, у яких випадках проводиться службове розслідування, як скласти акт службового розслідування? Відповіді ви знайдете у статті
Так, Порядком № 950 передбачено можливість проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у таких випадках:
у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об’єднанню громадян;
у разі недодержання ними законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства, порушення етики поведінки;
на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри тощо.
Увага!
Комісія з службового розслідування створюється і діє не завжди. Власник або уповноважений ним орган (далі — роботодавець) має право одноосібно, не створюючи комісію, прийняти рішення про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності на підставі документів (встановлених фактів), що підтверджують наявність підстав для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.
Порядок проведення службового розслідування на підприємстві
Службове розслідування розпочинається із визначення складу комісії з проведення службового розслідування (голови та членів комісії), мети і строку проведення службового розслідування.
У разі прийняття рішення про проведення службового розслідування роботодавець визначає склад комісії з проведення службового розслідування (голову та членів комісії), мету і строк проведення службового розслідування.
Склад комісії залежить від структури і штату організації, характеру порушення трудової дисципліни. Комісію для проведення службового розслідування на підприємстві формують у складі не менш як трьох осіб. Комісію очолює керівник кадрової служби або керівник служби безпеки. До складу комісії включають безпосереднього керівника працівника, працівника кадрової служби, юрисконсульта та представника профспілки.
Членам комісії надається право:
отримувати від працівників усні та письмові пояснення;
ознайомлюватися і вивчати документи, знімати з них копії та долучати їх до матеріалів службового розслідування;
вести протокол засідання комісії.
У разі відмови працівника, стосовно якого проводять службове розслідування, надати пояснення члени комісії складають відповідний акт службового розслідування.
За результатами службового розслідування члени комісії складають акт проведення службового розслідування. Акт службового розслідування має містити факти і суть звинувачень, які стали підставою для проведення службового розслідування щодо працівника. Разом з тим, зразок акту службового розслідування має фіксувати висновки службового розслідування, обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з працівника безпідставні звинувачення або підозру.
Якщо вас турбує питання щодо того, у які строки службове розслідування має бути проведено, то відповідь є: термін службового розслідування складає 1 місяць. Отже, службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення керівником.
Таким чином, обов’язково складається висновок службового розслідування — акт.
У разі відмови працівника, стосовно якого проводять службове розслідування, надати пояснення, члени комісії складають відповідний акт. Члени комісії підписують акт службового розслідування та подають на розгляд роботодавцю.
Застосування дисциплінарного стягнення за результатами проведення службового розслідування
За результатами службового розслідування за наявності провини працівника роботодавець у строки, встановлені статтею 148 Кодексу законів про працю України (КЗпП), приймає рішення про притягнення працівника до одного з видів дисциплінарного стягнення: оголошення догани або звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну може бути передбачено для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення (ст. 147 КЗпП).
Увага!
Відповідно до статті 149 КЗпП до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Увага!
Дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (ст. 148 КЗпП).
Рекомендація місяця від редакції порталу «Кадровик-01»
Запрошуємо на вебінар «Перевірки Держпраці під час воєнного стану», який відбудеться 23 травня. Спікер — посадова особа Держпраці. У програмі — підстави для перевірки, як уникнути штрафів, різниця між трудовим договором і ЦПХ.
