Кодекс законів про працю України визначає простій як зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34).
Простій під час воєнного стану
Насамперед такими обставинами є бойові дії та окупація. Зокрема, причиною простою можуть стати:
- знищення або пошкодження майна підприємства чи важливих об’єктів інфраструктури (з огляду на логістику та енергопостачання);
- окупація та ведення бойових дій на території, де розташоване підприємство;
- неможливість запровадити дистанційну роботу.
Водночас законодавсвто не наводить переліку інших обставин, які можуть призвести до простою.
У разі простою може бути зупинена як робота всього підприємства, так і окремих підрозділів або конкретних працівників.
Простій оформлюють наказом роботодавця. При цьому в документі потрібно вказати:
- причину оголошення простою;
- перелік працівників, на яких поширюється простій;
- дату початку і закінчення простою (якщо їх можна визначити; також можна вказати, яка подія призведе до закінчення простою);
- інформацію щодо того, чи повинні працівники бути присутніми на робочих місцях на території підприємства під час простою;
- інформацію щодо оплати простою.
Зауважте: тривалість простою може вимірюватися як годинами, так і місяцями.
У Держпраці наголосили, що простій не призводить до призупинення трудових відносин, але працівники не мають виконувати своїх посадових обов’язків.Так само роботодавці мають дотримуватись гарантій щодо оплати (мінімальна сума — дві третини окладу).
Важливо пам'ятати, що під час простою працівників можна перевести на іншу роботу на тому ж або на іншому підприємстві з урахуванням спеціальності і кваліфікації. Таке перетворення відбувається за згодою працівника і має тривати не більше одного місяця.
За матеріалами Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті
Питання виїзду за кордон у період воєнного стану в Україні залишається актуальним, особливо для тих, хто підлягає бронюванню. Відпустка заброньованого за кордоном — це складна і багатогранна тема, яка вимагає уважного аналізу законодавчих змін та практичних механізмів реалізації такого виїзду
Підпишіться на 
Кодекс законів про працю України визначає простій як зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34).
