ВІЛ/СНІД: права та обов'язки людей з позитивним статусом

Законодавство гарантує ВІЛ-позитивним громадянам:

• право на життя;
• право на охорону здоров’я;
• право на медичну допомогу;
• право на інформацію про стан свого здоров’я;
• право на психологічну, соціальну та правову підтримки та інформування про такі послуги;
• доступ до якісної медичної допомоги;
• відшкодування шкоди, пов’язаної з обмеженням їхніх прав унаслідок розголошення чи розкриття інформації про їх позитивний ВІЛ-статус; 
• безоплатне забезпечення антиретровірусними препаратами та лікарськими засобами для лікування опортуністичних інфекцій (у затвердженому порядку);

Такі права закріплені в Законі «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» та в Цивільному кодексі.

Лікарняні під час воєнного стану: відповідаємо на питання

Громадяни мають право на отримання послуг без розкриття ВІЛ-статусу. Інформація щодо результатів тестування на ВІЛ становить лікарську таємницю та є конфіденційною. Винятки можливі лише, коли йдеться про осіб, що:

• не досягли 14 років;
• визнані недієздатними;
• позбавлені батьківського піклування та перебувають під опікою у дитячих чи навчальних закладах з повним державним утриманням. 

В таких ситуаціях дозволено повідомляти про ВІЛ-статус особи її батькам чи законним представникам. Відповідно, батьки та законні представники в такому разі також мають забезпечити збереження умов конфіденційності. 

Вас може зацікавити:

• Які документи має надавати особа під час прийняття на роботу в 2023-му

Крім того, передача інформації може відбуватися у зв’язку з лікуванням (повідомляють інших медичних працівників).

Що до батьків ВІЛ-позитивних дітей, то вони мають право на: 

• спільне перебування у стаціонарі з дітьми до 14 років; 
• одержання додаткової щорічної відпустки тривалістю 10 днів (до досягнення дітьми 18 років).

Законодавство забороняє будь-яку форму дискримінації через ВІЛ-позитивний статус особи, тож будь-які неправомірні дії можна оскаржити в суді.

Водночас люди з ВІЛ мають особливі обов'язки:

• вживання заходів для запобігання поширенню ВІЛ; 
• повідомлення попередніх партнерів про можливість зараження; 
• відмова від донорства крові та інших біологічних рідин чи тканин;

Кримінальний кодекс (ст. 130) передбачає відповідальність:

1. до 3 років позбавлення волі — за свідоме наражання іншої особи на небезпеку заразитися ВІЛ (чи іншою невиліковною інфекційною хворобою, небезпечною для життя);
2. до 5 років позбавлення волі — за зараження іншої особи ВІЛ (чи іншою невиліковною інфекційною хворобою, небезпечною для життя) особою, що знала про свій ВІЛ-статус;
3. до 10 років позбавлення волі — за умисне зараження іншої особи ВІЛ (чи іншою невиліковною інфекційною хворобою, небезпечною для життя).

За матеріалами Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці