Особи з інвалідністю мають рівні права у сфері праці й зайнятості з іншими категоріями населення. Залучення осіб з інвалідністю до роботи вимагає надання їм додаткових переваг. Законодавство передбачає низку гарантій, спрямованих на реалізацію трудового потенціалу осіб з інвалідністю. Державна служба зайнятості нагадує про пільги для цієї категорії працездатних людей.
Пільги та гарантії у сфері праці працівникам з інвалідністю
1. Пільгові умови працевлаштування |
| Для підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю: 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо штат становить від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця (ст. 19 Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»). У разі працевлаштування за направленням центру зайнятості безробітних з числа осіб з інвалідністю на нове робоче місце строком не менше ніж на 2 роки роботодавцю щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцстрахування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений. Докладніше це питання врегульовується порядком , затвердженим постановою Кабміном від 15.04.2013 № 347 . Варто зазначити, що при працевлаштуванні осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації МСЕК, випробування не встановлюється. Зазначені положення містяться у ст. 26 КЗпП . |
2. Пристосування умов праці до фізичних можливостей людини |
| Підприємства, установи та організації, які використовують працю осіб з інвалідністю, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій МСЕК та індивідуальних програм реабілітації та вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників (ст. 12 Закону «Про охорону праці»). Підприємства, установи та організації за рахунок коштів ФСС інвалідів (або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів) у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення тощо з урахуванням можливостей особи з інвалідністю (ст. 17 Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»). Особам з інвалідністю, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах та організаціях, державна служба зайнятості сприяє в працевлаштуванні з умовою про можливість виконання роботи вдома (ст. 18 Закону). На прохання осіб з інвалідністю їм може встановлюватися неповний робочий день або неповний робочий тиждень (ст. 172 КЗпП). |
3. Необхідність дотримання медичних рекомендацій |
Робота осіб з інвалідністю у нічний час допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (статті 55, 172 КЗпП). Залучення осіб з інвалідністю до надурочних робіт можливе лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (ст. 63, 172 КЗпП). Відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою роботодавця, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли:
Якщо стан здоров'я перешкоджає продовженню цієї роботи, то працівник може бути звільнений на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП (якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу). Розмір вихідної допомоги у разі звільнення з цієї підстави не може бути менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП). |
4. Сприятливі умови надання відпусток |
Особи з інвалідністю отримують щорічну основну відпустку (ст. 6 Закону «Про відпустки»):
Щорічна відпустка повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи в перший рік роботи на підприємстві за бажанням працівника надається особі з інвалідністю відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 10 Закону «Про відпустки». Особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік (ст. 16-2 Закону «Про відпустки»). |
5. Особливості набуття статусу безробітного |
| Особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна. Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітною і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання особи з інвалідністю на підставі поданих нею рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань (ст. 18-1 Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»). Підбір підходящої роботи для осіб з інвалідністю (у тому числі шляхом розумного пристосування існуючого або створення нового робочого місця) здійснюється відповідно до їх професійних навичок, знань, індивідуальної програми реабілітації та з урахуванням побажань щодо умов праці (ч. 6 ст. 46 Закону «Про зайнятість населення»). |
За матеріалами Державного центру зайнятості
Курс допоможе підготуватися до роботи з Реєстром лікарняних. Правильно табелювати працівника, якому відкрили е-лікарняний. На Гарячій лінії швидко знайти відповідь на термінове запитання
