Держпраці надає роз'яснення, з яких причин працівника можуть відсторонити, яким чином оформлюється відсторонення, як довго воно може тривати тощо.
Відсторонення від роботи та відпустка за графіком
Відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі (ст. 46
):- появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
- відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
- в інших випадках, передбачених законодавством.
Відсторонення працівника від роботи означає призупинення трудових правовідносин, що полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов’язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором, а роботодавця від обов’язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.
Призупинення трудових відносин в такому випадку не тягне за собою обов’язкове їх припинення. На період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.
Відсторонення від роботи працівника здійснюється роботодавцем з підстав, передбачених законодавством з власної ініціативи та/або на вимогу третіх сторін:
- суду,
- органів державного нагляду та контролю,
- інших уповноважених органів.
Відсторонення від роботи оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця, з викладенням підстав та строків відсторонення, з яким працівник має ознайомитись негайно під розпис, адже таке рішення має істотне значення у реалізації права працівника на працю. Якщо працівника, відстороненого від роботи, не звільнено з роботи відповідно до закону, він має право бути допущеним до роботи після усунення підстав або закінчення визначеного строку відсторонення, з якими пов’язувалося відсторонення працівника від роботи. Якщо в наказі (розпорядженні) про відсторонення працівника від роботи не визначено строк відсторонення про допуск його до роботи, видається наказ (розпорядження).
За період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати сплата страхового внеску на соцстрахування не здійснюється, і такий період до страхового стажу не зараховується.
У випадку відсторонення працівника від роботи з припиненням виплати заробітної плати, допомога по тимчасовій непрацездатності також не надається, оскільки передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі як повна або часткова компенсація заробітної плати, котру вона втрачає внаслідок захворювання або інших страхових випадків (ст. 22 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Період відсторонення працівника від роботи не враховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку (ст. 82 КЗпП, ст. 9 Закону «Про відпустки»). За період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати сплата страхового внеску на соцстрахування не здійснюється, і такий період до страхового стажу не зараховується.
Працівники мають право звернутися до суду для вирішення трудових спорів, незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством. Якщо буде встановлено, що на порушення ст. 46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (ст. 235 КЗпП).
За матеріалами Управління Держпраці в Кіровоградській області
