Комітет з питань науки і освіти рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до Прикінцевих положень Закону «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» щодо поліпшення умов оплати праці наукових та науково-педагогічних працівників (реєстр. № 1914-1 від 04.02.2015).
Під час обговорення члени Комітету зазначили, що внесення законопроекту обумовлено необхідністю вирішити питання оплати результатів праці наукових і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів і наукових установ.
Проектом пропонується дозволити керівникам вищих навчальних закладів і наукових установ у разі перевищення рівня заробітної плати наукових і науково-педагогічних працівників понад встановлений максимальний розмір виплачувати різницю між встановленим максимальним розміром і фактичним рівнем заробітної плати за рахунок спеціального фонду бюджету установи.
Народні депутати звернули увагу на те, що відповідно до Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» максимальна заробітна плата для наукових і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів і наукових установ обмежена сімома розмірами мінімальної заробітної плати.
У виступах зазначалося, що традиційно найбільш кваліфікованими працівниками у системі освіти вважаються особи, які мають науковий ступінь доктора наук і наукове звання професора. З урахуванням того, що вищий навчальний заклад донедавна міг самостійно вирішувати питання про встановлення доплат до посадових окладів за рахунок власних надходжень у попередній період вдалося дещо поліпшити матеріальне становище цієї категорії працівників вищої школи.
Комітет вважає, що обмеження максимального розміру заробітної плати видатних, визнаних державою і світовою академічною спільнотою вчених, сімома мінімальними зарплатами, позбавлення права керівників вищих навчальних закладів і наукових установ проводити доплати за науковий ступінь, за наукове звання, за складність і напруженість роботи, за високі досягнення в роботі, за виконання особливо важливої роботи, за почесні звання тощо суттєво знижує заробітну плату, і фактично зрівнює оцінку їхньої праці з особами, які тільки розпочинають науково-педагогічну чи наукову діяльність, нівелює мотивацію до наукового пошуку і високоефективної наукової і науково-педагогічної роботи, не сприяє підвищенні якості вітчизняної освіти і науки.
