Наказ про організацію роботи 28.07.2022
Щоб допомогти кадровим службам опанувати нові законодавчі зміни Мінекономіки підготувало Коментарі до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX (далі — Закон № 2352) і детально роз’яснило зміни до:
- КЗпП;
- Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР;
- Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР;
- Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX;
- Прикінцевих положень Закону № 2352.
Основні тезиси з роз’яснень:
- коли вносите в трудову книжку запис про припинення трудового договору у зв’язку зі смертю роботодавця-ФОП або працівника вказуйте посилання на п. 8-1 або 8-2 статті 36 КЗпП;
- щоб припинити дію трудового договору у зв’язку з відсутністю працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці підряд мають бути одночасно дотримані дві обов’язкові умови:
1) фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці підряд;
2) відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад 4 місяці підряд. При цьому не має значення поважна чи не поважна причина такої відсутності;
- обов’язкова умова, щоб звільнити працівника у зв’язку з неможливістю забезпечити його роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій, є обґрунтована неможливість забезпечувати працівника роботою, визначеною трудовим договором та трудовою функцією, яка безпосередньо пов’язана з повним знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій;
- при звільненні у зв’язку з переведенням на інше підприємство з працівником проводять повний і остаточний розрахунок та, у разі наявності підстав, — виплачують грошову компенсацію за всі не використані ним дні відпусток відповідно до законодавства. Новий роботодавець не несе зобов’язань щодо відносин, які були у працівника з попереднім роботодавцем;
- враховуючи, що прикінцеві та перехідні положення Закону № 2352 не визначають особливості застосування норми частини третьої статті 119 КЗпП, з дня набрання чинності Закону № 2352 за працівниками, призваними (прийнятими) до дня набрання Законом № 2352 на військову службу, на думку Мінекономіки, роботодавець припиняє виплату середнього заробітку;
- збільшення тривалості робочого часу у період воєнного стану до 60 годин на тиждень є правом роботодавця і не передбачає встановлення такої тривалості для всіх в обов’язковому порядку;
- роботу у вихідні дні компенсують, як і у мирний час, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі відповідно до статті 107 КЗпП;
- обмежити тривалість щорічної основної відпустки працівника у період дії воєнного стану є правом, а не обов’язком роботодавця;
- запроваджується новий вид відпустки без збереження заробітної плати, що надають працівнику в обов’язковому порядку за його заявою. Мінекономіки звертає увагу, що ця відпустка не належить до відпусток без збереження заробітної плати, які надають працівнику відповідно до статей 25, 26 Закону України «Про відпустки»;
- головна умова для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором: роботодавцю — надавати роботу, працівнику — виконувати роботу;
- забезпечена можливість оскаржити призупинення дії трудового договору, дію якого призупинили до набрання чинності Законом № 2352.
Ольга Догадіна,
керівник групи експертів Експертус Кадри
