Що робити працедавцю, якщо демобілізований працівник готовий повернутись на роботу
За мобілізованими працівниками (в тому числі на службі за контрактом) зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, незалежно форми власності, до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення згідно із ч. 3 ст. 119
КЗпП
.
Кадрові ротації на посаді, за якою мобілізували декількох працівників
Таким працівникам здійснюються виплати за рахунок коштів держбюджету зігдно із Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Якщо працівника мобілізували, роботодавець може взяти на його місце іншого працівника, уклавши з ним строковий трудовий договір.
Обов’язковою умовою строкового трудового договору є строк, на який він укладається. Якщо строк не буде встановлений, то такий договір буде вважатися безстроковим.
При укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події згідно з приписом ч. 2 п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів».
Оскільки визначити строк служби працівника неможливо, трудовий договір можна укласти із зазначенням закінчення строку як настання конкретної події — день звільнення мобілізованого працівника з військової служби.
Також варто зазначити, що законодавством не передбачено написання мобілізованим працівником заяви про бажання повернення до роботи після звільнення з військової служби.
За інформацією ФПСУ
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті
Підпишіться на 
