Чоловіки до 25 років, які проходили військову службу за контрактом, можуть перетинати кордон

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Кадровик-01. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Ми вже відібрали головне для вас
Автор
провідний експерт з трудового законодавства Експертус Кадри, Київ
Є певні умови

Відрядження за кордон під час воєнного стану

КМУ постановою від 31.12.2024 № 1536 вніс зміну до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМУ від 27.01.1995 № 57 (далі — Правила № 57).

У разі введення на території України воєнного стану державний кордон можуть перетинати громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 25 років, які проходили військову службу за контрактом у ЗСУ або розвідувальному органі Міноборони, якщо вони:

  • уклали контракт відповідно до абзацу четвертого частини третьої статті 23 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII;
  • до укладення такого контракту не проходили військову службу, крім базової військової служби;
  • виконують правила перетину державного кордону України;
  • мають довідку, яку видав командир військової частини / керівник районного, міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки / керівник відповідного підрозділу розвідувального органу Міноборони, за формою, що затвердило Міноборони та в якій зазначили відомості про укладений контракт;
  • мають військово-обліковий документ.

Зміну додали у пункт 2-20 Правил № 57.

Олена Петровська

додаток

Емоційний інтелект кадровика: як будувати відносини з керівником та колективом

Статті за темою

Усі статті за темою

Працівники за кордоном і Резерв+: облік та нюанси

Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
658

Робота під час повітряної тривоги

Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
10522

Як перевірити актуальність даних у Резерв+ перед звітністю

Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
372

Що таке «Резерв+» і як кадровику працювати з цією системою

В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
3614

Взаємодія підприємства з ТЦК: типові запити та як правильно відповідати

У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті
5851

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді